Возіанов, С. О. Вплив накопичення досвіду виконання ендоскопічної радикальної простатектомії на її результати у хворих на локалізований рак передміхурової залози в умовах ДУ «Інститут урології НАМН України» протягом п’ятирічного періоду [Текст] / С. О. Возіанов, С. М. Шамраєв, A. M. Леоненко // Здоровье мужчины. - 2018. - № 2. - С. 45-58. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS (хирургия) ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY (методы) ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME Анотація: Мета дослідження: вивчення та порівняльний аналіз результатів радикального хірургічного лікування у хворих на локалізований рак передміхурової залози (РПЗ), які перенесли ендоскопічну радикальну простатектомію (ЕРПЕ) на умовних етапах впровадження та становлення цих методик у клініці. Матеріали та методи. Здійснено оцінювання результатів лікування локалізованого РПЗ у 261 пацієнта, які перенесли ЕРПЕ у клініці ДУ «Інститут урології НАмН України» протягом 2012-2016 рр. включно. Хворі були розподілені на дві групи за деперсоніфікованим календарним принципом. До групи 1 увійшли 99 (37,93%) пацієнтів, яким ЕРПЕ виконували у період з 2012 до 2014 р. (умовний етап впровадження ЕРПЕ у клініці). До групи 2 - 162 (62,07%) пацієнта, які перенесли ЕРПЕ в період з 2015 до 2016 р. (умовний етап становлення ЕРПЕ у клініці). Проаналізовано клінічні, лабораторні, розрахункові та патоморфологічні відомості по кожному хворому. Дані оброблені методами дескриптивної, параметричної та непараметричної статистики (t-тест Стьюдента, U-критерій Манна-Уїтні, χ2 Пірсона) та ін. Результати. Пацієнти у групах 1 та 2 статистично значуще не відрізнялись за віком (p=0,342), масою тіла (p=0,839), значенням загального простат-специфічного антигену перед проведенням хірургічного лікування (p=0,464), об’ємом передміхурової залози (ПЗ) (p=0,507), наявністю середньої долі ПЗ більше 1 см (p=0,828) або післяопераційно (п/о) ліжко-добою (p=0,613). У групі 1 виявлено статистично значуще збільшення кількості хворих, яким до виконання ЕРПЕ проводили неоад’ювантну терапію по відношенню до групи 2 (p=0,012). Частота проведення гемотрансфузій становила 17,17% vs 6,79%, об’єм інтраопераційної крововтрати - 500 [235; 800] мл vs 250 [150; 400] мл, медіана часу катетеризації сечового міхура (См) - 12 [9; 15] vs 11 [8; 14] діб і AHb становила -24 [-33; -14] г/л vs -19 [-28,25; -11] г/л у групі 1 проти групи 2 відповідно. Було виявлено 69 ускладнень у групі 1 у 38 (38,38%) пацієнтів і 75 ускладнень у групі 2 у 56 (34,57%) хворих Надбання досвіду у виконанні ЕРПЕ співробітниками інституту привело до статистично значущого зменшення часу післяопераційної катетеризації См (p=0,018), об’єму інтраопераційної крововтрати (p0,001), частоти проведення гемотрансфузій (p Дод.точки доступу: Шамраєв, С. М. Леоненко, A. M. Вільних прим. немає |