Аврамчук, О.     Розлад соціальної тривоги: актуальність та перспективи [Текст] / О. Аврамчук // НейроNEWS. - 2018. - № 7. - С. 20-23 MeSH-головна: ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЯ НЕВРОТИЧЕСКИЕ -- ANXIETY DISORDERS (генетика, патофизиология, профилактика и контроль, эпидемиология, этиология) СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT ОБЗОР -- REVIEW ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (использование, стандарты, тенденции) Анотація: Соціальні фобії (соціофобія, соціальний тривожний розлад) типово характеризуються сильним відчуттям напруження та тривоги під час соціальної взаємодії чи діяльності через думки індивіда про те, що його чи її оцінюють або думають про них. Знаходячись у постійному емоційному дистресі, такі люди відчувають значні труднощі у професійній, академічній та ­фінансовій сферах, що зазвичай залучають індивіда до спілкування з оточенням [4, 7]. Враховуючи, що ключовим аспектом цього розладу є інтенсивний страх бути ­засудженим іншими, та/або приниженим, збентеженим у присутності інших, вони уникають подібної ­можливості. Спілкуючись з іншими, вони можуть і не виказувати помітного дискомфорту, наприклад, намагатися уникати ­зорового контакту та виглядати присоромленими, проте відчувають різний спектр емоцій та фізичні прояви, ­відповідні їм (посилене серцебиття, пітливість, тремор рук чи зниження концентрації) [10]. Усі ці відчуття, які можуть бути цілком відповідними для певних життєвих ситуацій чи нового досвіду, людина із соціальною ­фобією сприймає як привід виглядати нерозумною, слабкою чи нецікавою в очах інших. Уникаючи можливості ­отримати коригуючий досвід та спростувати хибні уявлення про себе, вони лише посилюють соціальну ізоляцію. Водночас в очах оточення починають виглядати усамітненими, замкненими чи навіть депресивними. А відтак і оточення починає менше контактувати з ними, реагувати на таку поведінку з недовірою, нерозумінням, а іноді з обуренням та невдоволенням, замикаючи «зачароване коло» Вільних прим. немає