Шебеко, С. К. Експериментальне вивчення впливу Глюкваміну на електролітний обмін у щурів з нирковою недостатністю [Текст] / С. К. Шебеко, І. А. Зупанець, А. С. Шаламай // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 2. - С. 61-65 MeSH-головна: ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНЫЙ БАЛАНС -- WATER-ELECTROLYTE BALANCE (действие лекарственных препаратов) РЕНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ХРОНИЧЕСКАЯ -- RENAL INSUFFICIENCY, CHRONIC (лекарственная терапия) ГЛЮКОЗАМИН -- GLUCOSAMINE (фармакология) КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN (фармакология) Анотація: Ниркова недостатність, що є основним клінічним проявом хронічної хвороби нирок (ХХН), супроводжується розвитком важких порушень електролітного обміну. Тому при пошуку ефективних засобів лікування ХХН доцільним є дослідження їх впливу на обмін електролітів за умов розвитку ниркової недостатності. Мета дослідження - експериментальне вивчення впливу препарату Глюквамін на електролітний обмін у щурів з нирковою недостатністю для обгрунтування доцільності застосування в терапії ХХН. В якості моделі ниркової недостатності використовували сулемову нефропатію у щурів. У тварин визначали екскрецію із сечею іонів натрію, калію та хлоридів, також розраховували фільтраційний заряд натрію, його відносну реабсорбцію та натрій-калієвий коефіцієнт. Через 3 тижні після відтворення ниркової недостатності під впливом Глюкваміну спостерігалось вірогідне збільшення стосовно нелікованих тварин екскреції іонів натрію, калію та хлоридів, що свідчить про нормалізацію видільної функції нирок. Спостерігався посилюючий вплив на показники фільтраційного заряду натрію, його відносної реабсорбції та зниження натрій-калієвого коефіцієнту, що говорить про нормалізацію обміну електролітів. При цьому за ступенем впливу Глюквамін за більшістю показників вірогідно перевершував активність препаратів порівняння кверцетину та леспефрилу. Висновки: за умов розвитку ниркової недостатності у щурів Глюквамін нормалізує сечову екскрецію іонів, чинить позитивний вплив на електролітний обмін та є перспективним засобом лікування ХХН.Основним клінічним проявом хронічної хвороби нирок (ХХН) є ниркова недостатність. Серед найбільш чутливих проявів даного стану слід виділити порушення ультраструктурної організації ниркової тканини. Тому при експериментальному дослідженні нових засобів лікування ХХН доцільним є вивчення їх впливу на ультраструктуру нирок за умов розвитку ниркової недостатності. Мета роботи - експериментальне вивчення впливу препарату Глюквамін на ультраструктуру ниркової тканини щурів з нирковою недостатністю для обгрунтування застосування в терапії ХХН. Дослідження проводили на моделі активного нефриту Хеймана на 50 щурах. Для оцінки ефективності дослідних препаратів на 120 добу експерименту у тварин проводили вивчення ультраструктури нирок за допомогою стандартних методів електронної мікроскопії. В ході дослідження показано, що після введення Глюкваміну впродовж двох місяців у щурів з нирковою недостатністю відбувається значне покращення ультраструктурної організації нирок. При цьому збільшується виживаність нефроцитів за умов патологічно змінної нирки, знижуються прояви деструкції у гломерулярних базальних мембранах, покращується будова органел і метаболізм подоцитів і ендотеліальних клітин, зменшуються прояви у них дегенеративно-дистрофічних змін. За ступенем нефропротекторного впливу Глюквамін перевершував активність препаратів порівняння кверцетину та леспефрилу. Висновки: за умов розвитку ниркової недостатності у щурів Глюквамін чинить виразний протекторний вплив на ультраструктуру ниркової тканини, що підтверджує доцільність його застосування у комплексному лікуванні ХХН Дод.точки доступу: Зупанець, І. А. Шаламай, А. С. Вільних прим. немає |