Масік, О. І. Особливості психоемоційного стану у респондентів з вегетативною дисфункцією на прикладі абітурієнтів медичного університету [Текст] / О. І. Масік, С. І. Поніна // Український терапевтичний журнал. - 2018. - № 1. - С. 59-63 MeSH-головна: НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ВЕГЕТАТИВНОЙ БОЛЕЗНИ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM DISEASES (психология) ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (психология) ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT Анотація: Мета роботи — виявлення клінічних психопатологічних особливостей соматизованого депресивного розладу та вегетативної дисфункції серед абітурієнтів Вінницького національного медичного університету (ВНМУ) імені М. І. Пирогова. Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-психопатологічне обстеження 233 абітурієнтів (82 юнаків і 151 дівчини) ВНМУ імені М. І. Пирогова з використанням патопсихологічних методик самооцінки депресії (Patient Health Questionnaire — PHQ-9) та виявлення ознак вегетативних змін (тест А. М. Вейна). Статистичну обробку отриманих результатів дослідження здійснювали на основі комп’ютерної програми Statistica 6.1 (Stat Soft Inc., США). Результати та обговорення. Встановлено, що 89 абітурієнтів (38,2 %) не висували будь-яких скарг. Разом з тим, аналіз тесту Вейна у цих же осіб виявив вегетативну дисфункцію у 24 підлітків (26,97 %), а дослідження тесту PHQ-9 — ознаки легкої депресії у 18 осіб (20,22 %), помірно тяжкої депресії — у 2 (2,25 %), не мали симптомів депресії 79 (88,76 %). Серед 21 підлітка (9,01 %), в яких виявлені функціональні синдроми з боку серцево-судинної системи, 8 осіб (38,09 %) мали ознаки вегетативної дисфункції, 3 (14,29 %) — ознаки легкої «субклінічної» депресії, 1 (4,76 %) — помірної тяжкості депресію, 16 осіб (76,19 %) не мали симптомів депресії. У 3 осіб виявлено розлади дихальної системи (1,29 %), з них 2 особи (66,67 %) мали вегетативну дисфункцію. Порушення шлунково-кишкового тракту встановлено у 19 осіб (8,15 %). З них 5 (26,32 %) мали вегетативну дисфункцію, 5 (26,32 %) — легку («субклінічну») депресію, 14 осіб (73,68 %) не мали симптомів депресії. Симптоми з боку опорно-рухової системи мали 8 абітурієнтів (3,43 %), з них 3 особи (37,5 %) мали вегетативну дисфункцію, 3 (37,5 %) — легку депресію, 5 осіб (62,5 %) не мали депресії. У 64 абітурієнтів мали місце декілька синдромів (27,47 %). З них 41 (64,06 %) мали вегетативну дисфункцію, 21 (32,81 %) — легку депресію, 3 (4,69 %) — помірної тяжкості депресію, в 1 (1,56 %) встановлена тяжка депресія, 32 обстежених (50,0 %) не мали симптомів депресії. Висновки. Використання патопсихологічних методик дозволило встановити найвищий рівень вегетативної дисфункції у підлітків з розладами дихальної системи та за наявності декількох синдромів. Ознаки легкої депресії найчастіше діагностовано при розладах шлунково-кишкового тракту та опорно-рухової системи. Привертає увагу той факт, що вегетативна дисфункція і легка депресія виявлялись у підлітків, які не висували жодних скарг. Опитувальники самооцінки депресії (Patient Health Questionnaire — PHQ-9) та вегетативних розладів (тест А. М. Вейна) можуть бути використані для виявлення підлітків з психоемоційними розладами, схильних до емоційної дезадаптації, а також вивчення зв’язків між дією психогенних факторів і симптомами психосоматичної патології Дод.точки доступу: Поніна, С. І. Вільних прим. немає |