Скрипник, І. М. Особливості клінічних проявів та лікування захворювань верхніх відділів шлунково-кишкового тракту у хворих на цукровий діабет (огляд) [Текст] / І. М. Скрипник, Т. О. Радіонова // Український терапевтичний журнал. - 2018. - № 1. - С. 72-80 MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (лекарственная терапия, осложнения) ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия, осложнения) ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (действие лекарственных препаратов, патофизиология) ДИСПЕПСИЯ -- DYSPEPSIA (лекарственная терапия, осложнения, этиология) ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (лекарственная терапия, осложнения, этиология) ГАСТРИТ -- GASTRITIS (лекарственная терапия, осложнения, этиология) HELICOBACTER PYLORI -- HELICOBACTER PYLORI Анотація: В епоху вивчення коморбідності, як центральної проблеми сучасної медицини, актуальним питанням лишається подальше поглиблене дослідження неінфекційної епідемії ХХІ ст. — цукрового діабету (ЦД), в поєднанні з іншими поширеними захворюваннями, в тому числі шлунково-кишкового тракту (ШКТ). За даними ВООЗ, на ЦД страждає кожна 11-та особа на Землі. Близько 92 % хворих на ЦД мають гастроінтестинальні (ГІ) симптоми, зокрема запори, здуття живота, абдомінальний біль та диспепсію. З них 91 % становлять пацієнти з ЦД 2 типу. Серед захворювань верхніх відділів ШКТ на тлі ЦД гастроезофагеальна рефлюксна хвороба частіше зустрічається у пацієнтів з ЦД 2 типу, тоді як гастрит та гастропатія характерні для ЦД 1 та 2 типів. Щодо частоти виникнення виразок, дані досить суперечливі, проте доведено, що ЦД є фактором ризику виникнення ускладнень виразкової хвороби та ГІ онкопатології. На розвиток змін ШКТ впливають ангіо- та нейропатія, рівень контролю глікемії, власне інсулін та особливості мікробіоти ШКТ, в тому числі хелікобактерна інфекція. Дані результатів досліджень щодо поширеності інфекції Helicobacter pylori (HP) на тлі ЦД різняться в країнах світу. Встановлено, що використання інгібіторів дипептидилпептидази-4 дозволяє суттєво знизити розвиток побічних ефектів з боку ШКТ, а гіпоглікемічна терапія тіазолідиндіонами – ризик розвитку раку шлунка. Ерадикація НР достовірно сприяє покращенню показників вуглеводного обміну. Лишається актуальним використання прокінетиків різних груп для усунення диспепсичного синдрому на тлі ЦД, а також визначено позитивний вплив гастропротектора ребаміпіду та вітаміну С. У статті наведено останні дані щодо епідеміологічної картини, характеру ушкоджень, описано сучасні уявлення про етіологію, патогенез, особливості клінічної симптоматики та можливі шляхи корекції патології верхніх відділів ШКТ у хворих на ЦД Дод.точки доступу: Радіонова, Т. О. Вільних прим. немає |