Галактіонова, І. В. Розвиток функції ходьби у дітей 2-го року життя [Текст] / І. В. Галактіонова // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 8. - С. 111 MeSH-головна: ХОДЬБА -- WALKING ДЕТЕЙ РАЗВИТИЕ -- CHILD DEVELOPMENT МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ -- HYPOXIA, BRAIN (осложнения) ЗАДЕРЖКА ФИЗИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ -- FAILURE TO THRIVE (этиология) Анотація: Близько 2/3 захворювань нервової системи у дітей беруть свій початок у перинатальному періоді. Більшість із них є інвалідизуючими, що пов’язані із порушенням в психічній і руховій сферах. Функція ходьби — важливий елемент самостійності людини. Наявність хронічного ушкодження мозку у таких дітей може суттєво впливати на перебіг відновного періоду та призводити до формування спотвореного алгоритму ходьби. Більшість методик оцінки рухової сфери є більш-менш суб’єктивними. Розробка ефективних інструментальних методів обстеження дуже важлива. Поява нових кількісних підходів, таких як система Gait Rite, дає можливість на новому рівні вивчати ці процеси. Метою нашого дослідження є вивчення становлення функції ходьби у здорових дітей 2-го року життя та їх однолітків, які перенесли перинатальне пошкодження центральної нервової системи. З цією метою використовувалась система Gait Rite виробництва США, яка являє собою полімерну доріжку із вмонтованими численними датчиками, що з’єднана із комп’ютером. Вбудоване програмне забезпечення дає можливість у реальному часі отримувати й обчислювати всі параметри ходьби в цілому та окремо для кожної ноги. У даному аналізі ми враховували інтегральний показник якості ходьби FAP score, що вираховується системою автоматично. Показник виражається в процентах, у нормі повинен наближатись до 95 %. Матеріали та методи. Було обстежено 115 дітей, які в перинатальному періоді перенесли негативний вплив кисневого голодування на нервову систему, серед них були 62 хлопчики та 53 дівчинки. Контрольну групу становили 35 дітей (15 хлопчиків та 20 дівчаток), перинатальний період яких вважається нормальним. Діти були розподілені на 3 групи. У першу ввійшли ті, які мали найнижчий бал за шкалою Апгар (від 2 — на 1-й хвилині до 5 — на 5-й). Друга група — від 4 до 7 балів. У 3-тю групу включені діти, які мали 8–10 балів за шкалою Апгар. У результаті аналізу отриманих даних виявлено, що визначення коефіцієнта FAP в 12 місяців життя не є інформативним, тому що переважна більшість дітей 1-ї та 2-ї груп не почали самостійно ходити або не могли самостійно пройти по доріжці. У 18 місяців 86 (76,2 %) дітей змогли самостійно чи при незначній підтримці пройти по доріжці. Серед них було 48 (56,2 %) дівчаток і 40 (43,8 %) хлопчиків. У 24 місяці кількість дітей, які самостійно ходили, зросла до 73 (85,7 %) із відібраних у перші дві групи. У решти 16 (14,3 %) розвинулись ті чи інші форми дитячого церебрального паралічу. Дані коефіцієнта FAP у 18-місячних дітей становили в середньому 54,2 %, а у 24-місячних — 72,8 % серед дітей перших двох груп. Суттєвої різниці між хлопчиками та дівчатками за даним показником не виявлено. У 3-й групі дітей 31 (88,5 %) почали ходити до 18-місячного віку, двоє (5,7 %) — від 18 до 24 місяців, ще двоє (5,7 %) мали затримку функції ходьби понад 2 роки. Відмічені затримки, очевидно, пов’язані з іншими, негіпоксичними причинами. У цій групі дітей середній FAP-коефіцієнт в 18 місяців становив 83 % та 88 % — у 24 місяці. Суттєвої різниці між хлопчиками та дівчатками за даним показником не виявлено. Висновки. Зміна коефіцієнта FAP score в процесі росту дитини, а також у результаті проведених лікувальних і реабілітаційних заходів може стати важливим об’єктивним методом оцінки Вільних прим. немає |