Лоскутов, А. Є. Особенности лечения огнестрельных ранений кисти в современных условиях [Текст] / А. Є. Лоскутов, С. И. Белый, Р. И. Дараган> // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - С. 57-62. - Библиогр.: с. 62 MeSH-головна: КИСТИ ТРАВМЫ -- HAND INJURIES (микробиология, осложнения, рентгенография, терапия, хирургия, этиология) РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS Анотація: Аналіз травм унаслідок військових конфліктів свідчить, що вогнепальні поранення кисті становлять 9–25 %. Мета: виявити особливості лікування пацієнтів із вогнепальними пораненнями кисті на етапах медичної евакуації за матеріалами спеціалізованого центра та визначити найоптимальніші варіанти. Методи: проаналізовано результати лікування 238 постраждалих (середній вік 34,4 року) із пораненнями кисті та їхніми наслідками: вогнепальними — 135 (56,72 %), мінно-вибуховими — 91 (38,24 %), вибуховими — 12 (5,04 %). Терміни госпіталізації становили до 154 діб із моменту травми. Виділено три групи пацієнтів: І — свіжі та несвіжі вогнепальні поранення кисті без ознак ускладнень (40,34 %); ІІ — ускладнені розвитком ранової інфекції або некрозом тканин (32,77 %), ІІІ — наслідки (26,89 %). Результати: у I групі терміни лікування дорівнювали (43,8 ± 1,16) доби; у II — (64,4 ± 2,8) із переведенням на наступні етапи реабілітації. Лікування пацієнтів III групи проводили в пролонговані строки з виконанням реконструктивно-відновних втручань. Висновки: у структурі вогнепальних поранень кисті переважають вогнепальні та мінно-вибухові (94,96 %). Своєчасність, якість первинного хірургічного оброблення (ПХО) рани, профілактика ускладнень, планування та забезпечення реконструкції кисті відіграють першочергову роль у досягненні позитивних результатів лікування. Невідповідне виконання ПХО призводить до збільшення термінів лікування, виникнення додаткових анатомо-функціональних розладів і, як наслідок, проведення реконструктивно-відновних втручань. Поранені з ізольованими ушкодженнями після надання медичної допомоги в обсязі 0–II рівнів мають бути переведені на етапи медичної евакуації для отримання спеціалізованої допомоги (III–IV рівні). У випадках поєднаних травм, за наявності в постраждалих патологічних станів, невідкладне лікування яких в інших медичних закладах є пріоритетним, актуальним є виїзд бригад хірургів кисті для надання допомоги на місцях Дод.точки доступу: Белый, С. И. Дараган, Р. И. Вільних прим. немає |