Differentiation mechanisms of regeneration blastema cells during bone fracture healing [Text] = Механизмы дифференциации клеток регенераторной бластемы во время заживления перелома / A. Popsuishapka [et al.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - P78-86. - Библиогр.: с. 85-86 MeSH-головна: ПЕРЕЛОМА ЗАЖИВЛЕНИЕ -- FRACTURE HEALING КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION КЛЕТКИ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- CELL DIFFERENTIATION ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы) ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (методы) Анотація: For understanding of reasons of bone nonunion after fractures we have to study the mechanisms which are on the base of cells differentiation. Objective: on the base of clinical and morphologic examination we studied the mechanisms of cells differentiation at regeneration process after shaft fractures. Methods: for histological study we took fibrin-blood clots from perifracture area and adjacent soft tissues in 25 patients after closed shaft fractures at open reduction. Biopsy samples of 9 patients were studied additionally with imunohistochemistry methods for the analysis of vessels endothelial growth factor and transforming growth factor-β (TGF-β). For assessment of fracture union we used X-rays. Results: in 1–5 days after trauma we have found fibrin-blood clots, where thickened fibrin partitions were located parallel to each other. Cells were formed by fibrin partitions, they had oval shape, it depicted the presence of fluid pressure inside of them. Expressed reaction on the vessels endothelial growth factorwas found in fibrin. During 7–18 days after fracture the fibrin-blood clot was reorganizes with forma­tion of granular, soft tissue and osteogenic tissues. Expression of vessels endothelial growth factorand TGF-β was registered in cells. Conclusions: osteogenic differentiation of mesenchimal cells in bone callous after the fracture can appear in case of coincide in time and space key factors — presence of fibrin matrix saturated vessels endothelial growth factor. It initiates vessels formation. Also there is need of close contact with alive mature tissues (bone, periosteum, muscles) which are the sources of slightly differentiated cells; tensions in fibrin-collagen blastema Для розуміння причин незрощення кістки після перелому необхідно дослідити механізми, які лежать в основі диференціації клітин у регенераті. Мета: на підставі клінічних і морфологічних досліджень вивчити механізми клітинної диференціації в процесі регенерації після переломів довгих кісток кінцівок. Методи: для гістологічного дослідження у 25 пацієнтів із навколовідламкової зони виділено фібрин-кров’яний згусток і прилеглі м’які тканини під час відкритого зіставлення фрагментів після закритих переломів діафізів довгих кісток. Біопсійний матеріал 9 пацієнтів додатково вивчений за допомогою імуногістохімічних методів для аналізу фактора росту ендотелію судин (VEGF) і трансформувального фактора росту-β (TGF-β). Для оцінювання зрощення кісткових фрагментів використовували рентгенографію. Результати: через 1-5 днів після травми виявлені ділянки фібрин-кров’яного згустку, де потовщені фібринові перетинки розташовувалися паралельно одна одній. Осередки, утворені фібриновими перегородками, мали овально-витягнуту форму, що відображало наявність у них тиску рідини. Виражену реакцію на VEGF виявлено у фібрині. Протягом 7–18 днів після перелому відбувалася реорганізація фібрин-кров’яного згустку з утворенням грануляційної, сполучної й остеогенної тканин. Експресію VEGF і TGF-β зареєстровано в клітинах. Висновки: остеогенна диференціація мезенхімальних клітин у регенераті після перелому кістки може виникати в разі збігу в часі та просторі ключових чинників — наявності фібринового матриксу, насиченого VEGF, який ініціює утворення судин; тісного контакту з життєздатними материнськими тканинами (кістка, періост, м’язи), які є джерелами малодиференційованих клітин; напруженості у фібрин-колагеновій бластемі Для понимания причин несращения кости после переломов необходимо исследовать механизмы, лежащие в основе дифференциации клеток в регенерате. Цель работы - на основе клинических и морфологических исследований изучить механизмы клеточной дифференциации в процессе регенерации после переломов длинных костей конечностей. Для гистологического исследования у 25 пациентов из околоотломковой зоны выделены фибрин-кровяной сгусток и прилежащие мягкие ткани при открытом сопоставлении фрагментов после закрытых переломов диафизов длинных костей. Биопсийный материал 9 пациентов дополнительно изучен с помощью иммуногистохимических методов для анализа фактора роста эндотелия сосудов (VEGF) и трансформирующего фактора роста-beta (TGF-beta). Для оценки сращения костных фрагментов использовали рентгенографию. Через 1 - 5 дней после травмы были обнаружены участки фибрин-кровяного сгустка, где утолщенные фибриновые перегородки располагались параллельно друг другу. Ячейки, образованные фибриновыми перегородками, имели овально-вытянутую форму, что отражало наличие в них давления жидкости. Выраженная реакция на VEGF обнаружена в фибрине. В течение 7 - 18 дней после перелома происходила реорганизация фибрин-кровяного сгустка с образованием грануляционной, соединительной и остеогенной тканей. Экспрессия VEGF и TGF-beta зарегистрирована в клетках. Выводы: остеогенная дифференциация мезенхимальных клеток в регенерате после перелома кости может возникать в случае совпадения во времени и пространстве ключевых факторов - наличия фибринового матрикса, насыщенного VEGF, который инициирует образование сосудов; тесного контакта с жизнеспособными материнскими тканями (кость, периост, мышцы), которые являются источниками малодифференцированных клеток; напряженности в фибрин-коллагеновой бластеме Дод.точки доступу: Popsuishapka, A. Lytvyshko, V. A. Ashukina, N. A. Hryhoriev, V. V. Pidgaiska, O. A. Вільних прим. немає