Оценка дисфункции желудочно-кишечного тракта при выборе эффективного метода нутритивной поддержки у больных с острым пенкреатитом [Текст] / Е. Ю. Сорокина [и др.] // Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 2. - С. 125-130. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS (лекарственная терапия)
ОСТРАЯ БОЛЕЗНЬ -- ACUTE DISEASE (терапия)
НУТРИЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- NUTRITION THERAPY (использование)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (действие лекарственных препаратов, патофизиология)
Анотація: Потенційна смертність при гострому панкреатиті (ГП) становить 5%. Хворих на ГП відносять до ІІ типу інтенстинальної недостатності (ІН), яка виникає на тлі диспепсичного синдрому та підвищення внутрішньочеревного тиску (ВЧТ). ВЧТ – диференційований показник. При підвищенні ВЧТ більше 10 мм рт. ст. виникає інтраабдомінальна гіпертензія (ІАГ). Підвищення ВЧТ до цього рівня вва­жається безпечним. Контроль за рівнем ВЧТ дозволяє досягти кращих клінічних результатів. Обстежено 47 пацієнтів з гострим панкреатитом, які, залежно від розладів з боку шлунково-кишкового тракту й обраного виду стартової нутрітивної підтримки, були розподілені на 2 групи. Першу групу склали пацієнти з ІАГ І ступеня та диспепсичним синдромом, яким на 2 добу починали парентеральне харчування (ПХ) 3-х компонентними сумішами і після відновлення функції шлунково-кишкового тракту проводили пізнє ентеральне харчування (ПЕХ). У 2 групу увійшли пацієнти з ГП, в яких початково визначався підвищений рівень ВЧТ на безпечному рівні та диспепсичний синдром. Їм з 2 доби починали раннє ентеральне харчування (РЕХ) спеціалізованими сумішами. На тлі проведеної інтенсивної терапії на 2 добу відзначається достовірне зменшення больового синдрому при збереженій виразності диспепсичного синдрому й інтенстинальної недостатності (ІН), у хворих з вихідним підвищеним показником внутрішньочеревного тиску на фоні проведення раннього ентерального харчування в комплексі інтенсивної терапії відзначається більш швидкий регрес проявів диспепсичного синдрому.У хворих з ІАГ повне парентеральне харчування – ефективний метод нутрітивної підтримки, на тлі якого, після 5 діб, знижуються прояви диспепсичного синдрому та показники ВЧТ до безпечного рівня. Таким чином, своєчасне виявлення високого рівня ВЧТ у пацієнтів з ГП дозволяє раціонально обрати метод нутрітивної підтримки
Дод.точки доступу:
Сорокина, Е. Ю.
Белых, Л. С.
Панин, А. Н.
Никитина, Е. В.
Коврижин, И. А.
Страх, О. П.

Вільних прим. немає