Чеборака, Т. О. Особливості вегетативної дисфункції у пацієнтів із хворобою Паркінсона на тлі аутоімунної патології [Текст] / Т. О. Чеборака // Сімейна медицина. - 2018. - № 3. - С. 75-80. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, психология, терапия) ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (генетика, диагностика, лекарственная терапия, метаболизм, осложнения, психология, реабилитация, терапия, хирургия) НЕРВНАЯ СИСТЕМА ВЕГЕТАТИВНАЯ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM (кровоснабжение, метаболизм, патофизиология) Анотація: Дизавтономія вегетативної нервової системи – поширене явище при хворобі Паркінсона (ХП), ймовірно, пов’язане з нейродегенеративним процесом центральної нервової системи та периферійних постгангліонарних нейронів. Мета дослідження: вивчення клінічних проявів вегетативних порушень у пацієнтів із ХП на тлі аутоімунного тиреоїдиту (АІТ). Матеріали та методи. Проведено обстеження 109 пацієнтів із ХП віком від 47 до 75 років. В основну групу увійшли пацієнти ІА та ІБ підгрупи, у контрольну – ІІА та ІІБ підгрупи. Проведені загальноклінічне та неврологічне обстеження, оцінювання рухових функцій за Уніфікованою шкалою оцінки ХП (UPDRS), використано шкалу для оцінювання вегетативних порушень у пацієнтів із ХП та статистичний аналіз за допомогою програми «Statistica 6.0». Результати. Аналіз загального показника порушення функції травного тракту при первинному огляді та через рік засвідчив статистично значущу різницю в підгрупах ІБ та ІІБ. Статистично значущу різницю між загальним показником кардіоваскулярної вегетативної дисфункції через рік спостереження виявлено у пацієнтів ІА підгрупи порівняно з хворими ІІА підгрупи. Аналіз загального показника вегетативних порушень у динаміці продемонстрував статистично значущу різницю у пацієнтів ІА та ІБ підгруп. Заключення. Морбідність хвороби Паркінсона (ХП) зумовлена не тільки моторними порушеннями, але й немоторними проявами, у тому числі вегетативними порушеннями. Рання діагностика премоторних порушень дає можливість виявити осіб з підвищеним ризиком розвитку ХП. Важливим аспектом є проведення додаткового обстеження для виявлення супутньої патології у пацієнтів із прогресуванням ХП Вільних прим. немає |