Дескриптивная эпидемиология онкогематологических последствий аварии на ЧАЭС для детского населения Украины, республики Беларусь и Российской Федерации / Л. Н. Гуслицер [и др.] // Онкология = Oncology. - 2018. - Том 20, N 3. - С. 165-176 MeSH-головна: ЛЕЙКОЗЫ -- LEUKEMIA (эпидемиология, этиология) MeSH-не головна: ДЕТИ -- CHILD ЧЕРНОБЫЛЬ -- CHERNOBYL Анотація: Эпидемиологические данные, имевшиеся на момент аварии на Чернобыльской атомной электростанции (ЧАЭС), свидетельствуют о том, что лейкозы у детей имеют наиболее высокие коэффициенты радиационного риска. После аварии на ЧАЭС был проведен ряд исследований по выяснению возможной связи между длительным воздействием радиации в малых дозах и риском возникновения острых лейкозов у детей. В работе представлен анализ результатов таких исследований по данным доступной литературы, проанализирована их методология. Рассмотрены сложности, связанные с изучением лейкемогенных эффектов радиации в постчернобыльский период. Дескриптивные экологические исследования, проведенные к настоящему времени, не обладают достаточной чувствительностью для обнаружения возможного относительно небольшого прироста частоты лейкозов у детей, проживающих в регионах, загрязненных радионуклидами. Рассмотрены также данные по изучению структуры лейкозов и лимфом у детей Украины в постчернобыльский период в отделе онкогематологии Института экспериментальной патологии, онкологии и радиобиологии им. Р.Е. Кавецкого НАН Украины на протяжении 1994–2005 гг. Хотя единичные исследования по методу «случай — контроль» выявили дозозависимое повышение риска развития гемобластозов у детей в условиях долговременного воздействия радиации в малых дозах, они пока недостаточны для окончательного суждения об онкогематологических последствиях аварии на ЧАЭС для детского населения Украины, Республики Беларусь и Российской Федерации. Последующий анализ различных форм гемобластозов среди лиц, родившихся в ранние сроки после аварии на ЧАЭС, важен для решения вопроса о возможных последствиях длительного облучения в малых дозах Епідеміологічні дані, наявні на момент аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС), свідчать про те, що лейкози у дітей мають найвищі коефіцієнти радіаційного ризику. Після аварії на ЧАЕС було проведено ряд досліджень зі з’ясування можливого зв’язку між тривалим впливом радіації в малих дозах і ризиком виникнення гострих лейкозів у дітей. У роботі представлений аналіз результатів таких досліджень за даними доступної літератури, проаналізовано їхню методологію. Розглянуто труднощі, пов’язані з вивченням лейкемогенних ефектів радіації в постчорнобильський період. Дескриптивні екологічні дослідження, проведені до цього часу, не мають достатньої чутливості для виявлення можливого відносно невеликого приросту частоти лейкозів у дітей, які проживають у регіонах, забруднених радіонуклідами. Розглянуто також дані з вивчення структури лейкозів і лімфом у дітей України в пост чорнобильський період, отримані у відділі онкогематології Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України впродовж 1994–2005 рр. Хоча поодинокі дослідження за методом «випадок — контроль» виявили дозозалежне зростання ризику розвитку гемобластозів у дітей в умовах довготривалого впливу радіації в малих дозах, вони поки недостатні для остаточного судження щодо онкогематологічних наслідків аварії на ЧАЕС для дитячого населення України, Республіки Білорусь та Російської Федерації. Подальший аналіз різних форм гемобластозів серед осіб, що народилися в ранні терміни після аварії на ЧАЕС, важливий для вирішення питання про можливі наслідки тривалого опромінення в малих дозах Дод.точки доступу: Гуслицер, Л. Н. Завелевич, М. П. Коваль, С. В. Скляренко, Л. М. Глузман, Д. Ф. Фильченков, А. А. Вільних прим. немає