Аксьонов, Є. В. Чинники ризику ускладнень під час реканалізації хронічних оклюзій коронарних артерій у пацієнтів з ішемічною хворобою серця [Текст] / Є. В. Аксьонов // Серце і судини. - 2018. - № 4. - С. 74-78. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: КОРОНАРНАЯ ОККЛЮЗИЯ -- CORONARY OCCLUSION (диагностика, осложнения, хирургия) ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS Анотація: Мета роботи — проаналізувати чинники ризику ускладнень під час реканалізації хронічних оклюзій коронарних артерій (КА) у пациєнтів з ішемічною хворобою серця. Матеріали і методи. У дослідження було залучено 365 пацієнтів з хронічними оклюзіями КА, яким на базі рентген‑ангіографічного відділення Національного інституту серцево‑судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України проводили діагностичні та лікувальні інтервенційні процедури з приводу цієї патології. Вік пацієнтів — від 62 до 73 років (середній вік — (66,96 ± 1,81) року). Оклюзії локалізувалися переважно в проксимальному (167 (45,8 %) випадків) і середньому (198 (54,2 %)) сегментах КА. Тривалість оклюзії визначали від моменту перенесеного інфаркту міокарда в басейні інфаркт‑пов’язаної КА. Тривалість оклюзії від 3 до 6 міс зафіксовано у 98 (26,8 %) пацієнтів, від 6 до 12 міс — у 137 (37,5 %), від 1 до 3 років — у 130 (35,6 %). У 93 (25,5 %) осіб виявлено хронічну оклюзію однієї КА, у 127 (34,79 %) — двох КА, у 56 (15,3 %) — трьох КА. У 89 (24,38 %) пацієнтів діагностовано множинне атеросклеротичне ураження коронарного русла. Середня кількість уражених КА в одного пацієнта становила 2,17 ± 0,34. Результати та обговорення. Із 235 пацієнтів з терміном оклюзії до 1 року в 87,2 % вдалося досягти хорошого ангіографічного результату, із 130 осіб з тривалістю оклюзії 1 — 3 роки — у 72,3 %. Середня кількість імплантованих стентів становила 2,12 ± 0,3 на одного пацієнта. В 51 (13,97 %) пацієнта виникли перипроцедурні ускладнення. На розвиток великих ускладнень при рентген‑ендоваскулярних коронарних втручаннях з приводу хронічних оклюзій КА статистично значущо впливали вік пацієнта і тютюнокуріння (р 0,05), на ймовірність розвитку малих перипроцедурних ускладнень — індекс маси тіла і наявність цукрового діабету. Висновки. Чинниками ризику розвитку великих ускладнень є феморальний доступ, тривалість процедури та флюороскопії, об’єм контрастної речовини, використаної під час процедури Вільних прим. немає |