Москаленко, А. М. Дослідження складу жирних кислот безсмертника приквіткового (Helichrysum bracteatum) [Текст] / А. М. Москаленко, Н. В. Попова // Укр. біофармац. журнал. - 2018. - № 4. - С. 64-68 MeSH-головна: (химия) ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (анализ) ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЯ -- GAS CHROMATOGRAPHY-MASS SPECTROMETRY (использование, методы) Анотація: Вплив інгібіторів ароматази третього покоління на постпрандіальну глікемію та вміст фруктозаміну в сирійських хом'ячків на тлі експериментального метаболічного синдрому (МС). Важливим компонентом перебігу МС є дисбаланс статевих гормонів, що є наслідком посиленої активності ароматази жирової тканини. Разом з цим на тлі МС досить часто виникають розлади вуглеводного обміну, що зумовлені транзиторним підвищенням глюкози після їжі та толерантністю клітин до глюкози, що також корелює зі збільшенням активності ароматази. Ряд досліджень демонструє, що інгібітори ароматази потенційно здатні поліпшувати перебіг МС та інших патологій обміну. Мета дослідження - вивчити вплив інгібіторів ароматази третього покоління на перебіг постпрандіальної глікемії та вміст сироваткового фруктозаміну на тлі експериментального МС в хом'ячків різної статі. Дослідження проводили на зрілих сирійських хоміячках різної статі, в яких викликали експериментальний дієтоіндукований МС. Визначення характеру постпрандіальної глікемії в хом'ячків проводили з застосуванням глюкозотолерантного тесту; рівень глюкози в крові визначали за допомогою електрохімічного експрес-методу. Оцінку ступеня глікозилювання білків проводили за вмістом фруктозаміну, що вимірювали з застосуванням фотометричного методу. Дослідження продемонстрували, що інгібітори ароматази третього покоління здатні зменшувати загальну площу під кривою "концентрація глюкози - час" на 14,8 - 34,7 %, а вміст сироваткового фруктозаміну - на 9,0 - 21,8 % у хом'ячків різної статі з МС. Таким чином, курсове застосування (протягом 21 доби) цих засобів призводить до зменшення базальної та постпрандіальної глікемії в тварин упродовж тривалого часу. Одержані дані вказують, що інгібітори ароматази можуть стати перспективними засобами для корекції розладів вуглеводного обміну за МС.В останні роки все більше уваги приділяється ролі посилення периферичної ароматазної активності в патогенезі метаболічного синдрому. Пов'язані з цим порушення гормональної регуляції здатні впливати не лише на показники вуглеводного та ліпідного обмінів, а й на харчову поведінку пацієнтів. Мета роботи - вивчення впливу інгібіторів ароматази третього покоління на показники харчової поведінки та сироватковий вміст лептину у хом'ячків з експериментальним метаболічним синдромом. Дослідження виконувалося на моделі експериментального дієтоіндукованого метаболічного синдрому у хом'ячків. Для оцінки харчової поведінки реєструвалися кількість актів харчування та середній час харчування тварин. Сироватковий вміст лептину визначався імуноферментним методом. Досліджувані інгібітори ароматази приводили до вірогідного зменшення кількості актів харчування, середнього часу харчування та сироваткового вмісту лептину у досліджуваних тварин різного віку та статі. У більшості випадків найбільший ефект продемонстрував летрозол у дозі 0,309 мг/кг. Висновки: інгібітори ароматази третього покоління здатні зменшувати прояви гіперфагії та лептинорезистентності на тлі метаболічного синдрому Дод.точки доступу: Попова, Н. В. Вільних прим. немає |