Страфун, С. С.     Структурно-функціональний стан кисті та передпліччя у хворих із втратою опозиції великого пальця кисті [Текст] / С. С. Страфун, М. П. Оберемок, С. В. Тимошенко // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 3. - С. 17-26. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: ПАЛЕЦ КИСТИ БОЛЬШОЙ -- THUMB (иннервация, патофизиология, хирургия) КОНЕЧНОСТИ ВЕРХНЕЙ ТРАВМЫ -- ARM INJURIES (осложнения) ПРЕДПЛЕЧЬЕ -- FOREARM (патофизиология) КИСТЬ -- HAND (патофизиология, хирургия) ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ НЕРВОВ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- PERIPHERAL NERVE INJURIES (осложнения, хирургия) Анотація: Пацієнти з втратою опозиції першого пальця після травми верхньої кінцівки суттєво відрізняються за ступенем змін її кількісних та якісних показників, а також за можливими шляхами та реабілітаційним потенціалом її відновлення. Мета. Проаналізувати та згрупувати можливі варіанти та ступені порушення функції опозиції у хворих із наслідками травм та захворювань кисті, співставити їх із структурними порушеннями кисті та передпліччя, згрупувати їх, у тому числі з урахуванням можливих ресурсів для відновлення протиставлення першого пальця. Матеріали і методи. Проведено дослідження 122 хворих із порушеннями опозиції великого пальця кисті з застарілими незворотними посттравматичними та денерваційними змінами уражених м’язів. Реєстрували кутові параметри активного відведення/згинання/ротації першого пальця, силу трипальцевого захвату та якісні показники опозиції за стандартними бальними системами. Шляхом мануального тестування проводилась оцінка м’язів кисті та передпліччя з огляду на їх придатність до використання при транспозиціях. Результати. Пацієнти за низкою показників статистично значимо були розподілені на 4 основні групи. Група 0 – компенсоване порушення, що не потребує корекції; група 1 – порушення переважно одного компонента опозиції, яке потребує корекції, ресурси можливих донорів – достатні; група 2 – порушення всіх компонентів опозиції, ресурси знижені; група 3 – поєднання втрати опозиції з структурно-функціональними втратами кисті, які ускладнюють можливості її відновлення; підгрупа 3А – у поєднанні з контрактурою або нестабільністю суглобів першого пальця; підгрупа 3Б – з порушенням структурної цілісності (дефекти або пошкодження структур) першого пальця та/або порушенням функції довгих пальців, які формують із ним захват; підгрупа 3С – грубе порушення структурної цілості кисті та передпліччя у поєднанні з дефіцитом донорів та анестезією пальців. Висновки. Запропоноване згрупування хворих за різною втратою опозиції та різним реабілітаційним потенціалом дозволяє не тільки оцінити тяжкість її ураження, але й визначитись із напрямками хірургічного відновлення опозиції як за об’ємом, так і за послідовністю, від простих або подвійних транспозицій до опоненодезів, у тому числі з урахуванням підготовчих або супроводжуючих хірургічних втручань Relevance. Patients with thumb opposition loss after upper extremity trauma significantly differ in the degree of quantitative and qualitative opposition indices, as well as in the rehabilitation potential and possible recovery ways. Objectives: to analyze and group possible variants and levels of thumb opposition violation in patients with the hand injuries consequences, compare with hand and fore- arm structural disorders, and group them, taking into account possible resources to restore the thumb opposition. Materials and Methods. 122 patients with thumb opposition insufficiency with old, irreversible posttraumatic and denervation changes of the affected muscles were examined. The angular parameters of the active thumb abduction/flexion/rotation, the thumb-to-finger pinch power and the qualitative indicators of the opposition by standard score systems were recorded. Hand and forearm muscles manual testing was used to determine their suitability for transposition. Results. Patients by several objective indicators were statistically differentiated into 4 main groups. Group 0 – compensated opposition violations that do not require correction; group 1 – violations of predominantly one component of the opposition requiring correction, the resources of possible motor-muscle are sufficient; group 2 – loss of all components of the opposition, resources are reduced. Group 3 was a combination of the thumb opposition insufficiency and the structural and functional losses of the hand, which make it difficult to restore the thumb opposition. Subgroup 3A – in combination with contracture or instability of the thumb joints; subgroup 3B – with hand structural integrity violation (defects or damages of thumb structures and/or disruption of the function of long fin gers that form a grip with it; subgroup 3C – major violation of structural integrity of the hand and forearm in combination with donor deficiency and finger anesthesia. Conclusions. The proposed grouping of patients with different types of opposition loss and different rehabilitation potential allows not only assessing the severity of function lesion, but also to determine surgical recovery tactics, both in volume and sequence – from simple or double transpositions to thumb fusion, including preliminary or associated surgical procedures Дод.точки доступу: Оберемок, М. П. Тимошенко, С. В. Вільних прим. немає