Біляєва, О. О.     Лікування післяін’єкційних ускладнень за розробленою методикою із застосуванням NO-терапії [Текст] / О. О. Біляєва, В. В. Крижевський, І. В. Кароль // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 8. - С. 41-43. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: АБСЦЕСС -- ABSCESS (кровь, терапия, хирургия, этиология) МЯГКИХ ТКАНЕЙ ИНФЕКЦИИ -- SOFT TISSUE INFECTIONS (кровь, терапия, хирургия, этиология) ИНЪЕКЦИИ ВНУТРИМЫШЕЧНЫЕ -- INJECTIONS, INTRAMUSCULAR (вредные воздействия) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE АЗОТА ОКИСЬ -- NITRIC OXIDE (терапевтическое применение) Анотація: Мета. Покращити результати лікування пацієнтів з післяін’єкційними ускладненнями. Матеріали і методи. Дослідження проведено щодо 49 пацієнтів, яких розподілили на дві групи: основну - 23 пацієнти і порівняльну – 26. В основній групі лікування проводили за розробленою методикою із застосуванням первинного шва, вакуум-аспірації та терапії монооксидом азоту (NO-терапії), у порівняльній – за стандартною методикою. Результати. Найчастіше виникнення післяін’єкційних абсцесів спричиняли внутрішньом’язові ін’єкції нестероїдних протизапальних препаратів – 27 (55,1%) спостережень та магнію сульфату – 11 (22,4%). Рівень С-реактивного білка (СРБ) на 7-му добу дослідження становив (3,1 ± 0,8) мг/л – в основній групі, (12,9 ± 6,0) мг/л – у контрольній групі. Лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ) на 7-му добу в основній групі становив (1,3 ± 0,4) умовних одиниць (у. о.), у порівняльній – (1,9 ± 0,2) у. о. Висновки. Тривалість перебування у стаціонарі пацієнтів, яких лікували за розробленою методикою, була у 2 рази меншою, ніж пацієнтів, яких лікували за стандартною методикою Дод.точки доступу: Крижевський, В. В. Кароль, І. В. Вільних прим. немає