β-маннаназная активность дрожжей, выделенных в Антарктике [Текст] / Н. В. Борзова [и др.] // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 2. - С. 28-43 MeSH-головна: ДРОЖЖИ -- YEASTS (генетика, химия) ОСНОВАНИЙ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЬ -- BASE SEQUENCE (генетика) ФИЛОГЕНЕЗ -- PHYLOGENY КРИПТОКОККИ -- CRYPTOCOCCUS (химия) Анотація: Психрофільні та психротолерантні мікроорганізми Антарктики відомі як продуценти ензимів з унікальними властивостями, а саме стійкістю щодо екстремальних умов середовища. Метою работи було встановити видову приналежність трьох антарктичних дріжджових культур та дослідити їх глікозидазну активність. Методи. Для вивчення ензиматичної активності дріжджів були використані синтетичні і природні субстрати: n-нітрофеніл-глікозиди, галактоманан гуара, МК-целюлоза, розчинний крохмаль. Виділення геномної ДНК проводили із клітинних суспензій. Фрагмент гена 26S рРНК у штамів U5 і U8 був ПЛР-ампліфікований з використанням праймерів NL1 та NL4, у штама S181 фрагмент гена 18S рРНК ПЛР-ампліфікований з використанням праймерів NS3 і NS6. Отримані послідовності генів дріжджових ізолятів порівнювали з такими мікроорганізмів, що були депоновані в базі даних GenBank, використовуючи програмний пакет BLASTN. Філогенетичний аналіз проводили за допомогою програм ClustalX 2.1, Mega 6.06 (Neighbour-Joining). Результати. У супернатанті культуральної рідини всіх культур були виявлені екзо-?рамнозидазна і ендо-?-мананазна активності. Показано, що максимуми ?-мананазної активності і продуктивності двох психротолерантних штамів припадали на третю добу, а у одного — на другу добу культивування і корелювали з синтезом протеїну. Вирощування культур при 15°С забезпечувало більш високі показники позаклітинної ?-мананазной активності. Оптимальними джерелами азоту були хлорид і сульфат амонію, а вуглецю — галактоманан гуару і рамноза. В результаті філогенетичного аналізу нуклеотидних послідовностей генів 26S рРНК або 18S рРНК було встановлено, що досліджені штами відносяться до видів Cryptococcus victoriae і Cryptococcus terricola. Висновки. Вперше показана висока ?-мананазна активність антарктичних штамів C. victoriae і C. terricola і перспектива використання їх як продуцентів манандеградуючих ензимів. Дод.точки доступу: Борзова, Н. В. Гладка, Г. В. Варбанець, Л. Д. Таширев, А. Б. Вільних прим. немає