Омельченко, Т. М.
    Резекційний артродез надп’ятково-гомілкового суглоба. Біомеханічні аспекти й алгоритм вибору засобів фіксації [Текст] / Т. М. Омельченко, О. А. Бур’янов, А. П. Лябах // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 64-70. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ -- ANKLE JOINT (патология, рентгенография, хирургия)
АРТРОДЕЗ -- ARTHRODESIS (методы)
СТОПЫ СУСТАВЫ -- FOOT JOINTS (рентгенография, хирургия)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета: покращити результати резекційного артродезу надп’ятково-гомілкового суглоба (НГС) шляхом використання біомеханічно обґрунтованої модифікації методики хірургічного лікування та диференційованого підходу до вибору засобів фіксації. Методи: вивчено підсумки лікування 348 пацієнтів (192 чоловіки, 156 жінок, середній вік (48,5 ± 3,8) року). В основній групі (n1 = 176) застосовано модифіковану методику артродезу НГС та диференційований підхід до вибору засобів фіксації, у групі порівняння (n2 = 172) — традиційні методи артродезу НГС. Результати: в основній групі у 164 пацієнтів (93 %) артродез виявився ефективним, середній термін кісткового зрощення склав (8,9 ± 0,4) тижня. У групі порівняння кістковий анкілоз досягнуто у 138 осіб (79 %) у середньому через (11,5 ± 0,9) тижня. Через (3,4 ± 1,8) року під час оцінювання за AOFAS в основній групі середній показник для заднього відділу стопи склав (78,2 ± 1,2) балу, для середнього — (81,3 ± 1,3), що відповідає доброму функціональному результату за абсолютної відсутності рухів у НГС. У групі порівняння середній показник за AOFAS для заднього відділу стопи склав (57,1 ± 1,3) балу, для середнього — (53,7 ± 1,4). В основній групі по відношенню до групи порівняння виявлено зменшення загального часу опори на 17,8 %, збільшення часу перекату через п’ятку (у середньому (23,8 ± 0,8) %), зменшення часу перекату через передній відділ до (27,1 ± 1,2) % і помірне підвищення міжпоштовхового періоду (49,1 ± 1,2) %. Зменшення імпульсу сили вертикальної складової в основній групі (3608 ± 2,4) порівняно з групою порівняння (3982 ± 3,6) свідчить про зниження енергоємності ходьби в разі застосування модифікованої методики резекційного артродезу. Висновки: показано перевагу застосування модифікованої методики резекційного артродезу НГС перед традиційною, що підтверджено функціональними, біомеханічними та рентгенологічними дослідженнями
Дод.точки доступу:
Бур’янов, О. А.
Лябах, А. П.

Вільних прим. немає