Масленников, С. О.     Закрытие дефекта капсулы тазобедренного сустава пропиленовой сеткой. Клинико-биомеханическое исследование [Текст] / С. О. Масленников, С. П. Панченко, М. Л. Головаха // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 107-114. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS ПРОТЕЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- PROSTHESIS FAILURE ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS ТАЗОБЕДРЕННЫЙ СУСТАВ -- HIP JOINT БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION КОНЕЧНЫЙ ЭЛЕМЕНТНЫЙ АНАЛИЗ -- FINITE ELEMENT ANALYSIS Анотація: Вивих стегнового компонента ендопротеза є одним із найчастіших ускладнень тотального ендопротезування кульшового суглоба. Кращим варіантом його профілактики є запобігання розвитку первинної нестабільності. Існують випадки, коли навіть за умов правильного встановлення компонентів ендопротеза виникають вивихи, пов’язані зі слабкістю або дефектом капсульно-зв’язкового апарата. Сьогодні розроблено безліч способів зміцнення та відновлення задніх структур капсули кульшового суглоба за допомогою ауто- й аломатеріалів, що розрізняються за методикою фіксації та фізико-хімічними характеристиками. У роботі запропоновано спосіб відновлення та зміцнення задніх структур капсули кульшового суглоба за допомогою сітчастих імплантатів на основі поліпропілену. Мета: за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення побудувати модель капсули кульшового суглоба після капсулотомії та визначити жорсткісні можливості дефекту, закритого поліпропіленовою сіткою. Методи: дослідження виконано в програмному комплексі, заснованому на методі скінченних елементів. Побудовано розрахункову модель, яка складалася з капсули та головки ендопротеза. Вивчено два способи зашивання розсіченої капсули: вузловими швами ниткою та поліпропіленовою сіткою. У контрольній моделі капсулу не фіксували. Результати: отримані картини розподілу напружено-деформованого стану в системі «головка ендопротеза – капсула суглоба». Висновки: за умов кінематичного навантаження моделі найменші величини розкриття розрізу капсули в разі його закриття сіткою. У випадку використання нитки вони виявилися вищими на 8,5 %. Величини еквівалентних напружень у моделі з сіткою були найбільшими: у капсулі суглоба на 23,8 %, головці ендопротеза — на 60,4 % порівняно з фіксацією ниткою. Отримані результати свідчать, що жорсткішою є модель з сіткою Дод.точки доступу: Панченко, С. П. Головаха, М. Л. Вільних прим. немає