Клініко-патогенетичні аспекти стану пуринового обміну при цукровому діабеті (огляд літератури та власні спостереження) / А. О. Черняєва [та ін.] // Пробл. ендокринної патології. - 2018. - N 4. - С. 75-84 MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (патофизиология) ОБМЕН ВЕЩЕСТВ -- METABOLISM ПУРИНЫ -- PURINES (метаболизм) Анотація: Впродовж останніх років звернено увагу на стан пуринового обміну (ПО) при цукровому діабеті (ЦД) та можливу роль зсувів метаболізму сечової кислоти (СК) у маніфестації та прогресуванні цієї ендокринної патології. На сьогодні доведено що дисбаланс ПО є ризик-фактором виникнення таких станів та порушень, які зазвичай поєднуються з ЦД, а саме: серцево-судинних захворювань, артеріальної гіпертонії, хронічної хвороби нирок, уражень судин. Окрім того, гіперурикемія (ГУЕ) розглядається як складова метаболічного синдрому (МС), та виявлено її взаємозв’язок з інсулінорезистентністю. Попри значну кількість досліджень з вивчення стану ПО у хворих з МС та з ЦД 2 типу, існує ще низка питань, які вимагають свого розв'язання, а дані щодо стану ПО при ЦД 1 типу лише поодинокі. На підставі обстеження 95 хворих на ЦД порушення обміну СК нами було виявлено у 28,42 % хворих на ЦД, у тому числі у 25,64 % хворих на ЦД 1 типу, 36 % хворих на ЦД 2 типу та у 25,81 % хворих ЦД 2 типу з розвинутою абсолютною інсулінозалежністю. Не встановлено значущих розбіжностей у частоті дисбалансу ПО в залежності від типу ЦД та інсулінозалежності. У хворих на ЦД спостерігалася безсимптомна ГУЕ, тобто відсутність артриту не є критерієм виключення порушень обміну СК за ЦД. За ЦД 1 типу дисбаланс ПО асоціюється з ускладненими формами захворювання, зокрема, з розвитком діабетичної нефропатії та синдрому діабетичної стопи Дод.точки доступу: Черняєва, А. О. Караченцев, Ю. І. Кравчун, Н. О. Тихонова, Т. М. Вільних прим. немає