Березенко, В. С. Особливості харчування та фізичного розвитку підлітків з хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони на тлі харчової гіперчутливості [Текст] / В. С. Березенко, Т. А. Киян, А. О. Горобець // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 1. - С. 52-57. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (патофизиология) ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES (патофизиология) ФИЗИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ КАРТЫ -- GROWTH CHARTS ПИЩЕВЫЕ ПРИВЫЧКИ -- FOOD HABITS ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT Анотація: Мета — оцінити фізичний розвиток, харчові звички, кількісну та якісну відповідність раціону підлітків із хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони на тлі харчової гіперчутливості. Пацієнти та методи. Обстежено 103 підлітки віком від 12 до 17 років із верифікованим хронічним гастритом і хронічним дуоденітом. Обстежені були поділені на дві групи: I групу становили 63,1% (n=65) підлітків із харчовою гіперчутливістю, II групу — 36,9% (n=38) без харчової гіперчутливості. Для оцінки фізичного розвитку проведено антропометричні дослідження (зріст, вага та визначення індексу маси тіла за формулою ІМТ=кг/м2). Усі розрахунки здійснено з використанням програми ВООЗ «AnthroPlus» для персональних комп’ютерів (2009). Ознаки гармонійності та дисгармонійності фізичного розвитку оцінено за процентильними таблицями. Дисгармонійний розвиток визначено при розбіжності значень ваги до зросту в два коридори. Аналіз добового раціону проведено за розробленими нами анкетами, які містили блоки питань щодо оцінки режиму харчування; вживання свіжих овочів та фруктів; відвідування закладів «швидкого харчування»; наявності в раціоні продуктів гістамінолібераторів, простих цукрів та пекарських виробів; а також щодо оцінки фізичної активності дитини, кількості проведеного часу за комп’ютером та гаджетами, перебування на свіжому повітрі. Результати. Оцінка добового раціону підлітків дала змогу встановити, що частіше дотримувалися режиму харчування діти I групи — 61,5% (n=40), на відміну від підлітків ІІ групи — 34,2% (n=13), (χ2=7,2; p=0,009), (OR=3,1 (1,33-7,1)). Пацієнти І та ІІ групи щоденно проводили по 5 [0,3-12] годин за комп’ютером та гаджетами. Прогулянки на свіжому повітрі займали в середньому 1 год. у 53,4% дітей обох груп. Висновки. Добовий раціон підлітків із хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони є незбалансованим за якісними та кількісними характеристиками. Так, 55,4% підлітків із хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони та харчовою гіперчутливістю недоотримували жирів та мали недостатній добовий калораж спожитої їжі Purpose. To assess physical development, nutritional habits, quantitative and qualitative compliance of the diet of adolescents with chronic gastroduodenal pathology with food hypersensitivity. Patients and methods. 100 adolescents-patients (aged from 12 to 17 years old) with chronic gastritis and duodenitis. Patients were divided into two groups: the I group accounted for 63.1% (n=65) of adolescents with food hypersensitivity and the II group accounted for 36.9% (n=38) of adolescents without food hypersensitivity. To assess the physical development, anthropometric studies were conducted (height, weight, and determination of body mass index by using the formula BMI = kg/m2). All calculations were carried out by using the WHO AnthroPlus program for personal computers (2009). Signs of harmony and disharmony of physical development are estimated by percentile tables. Disharmonious development is determined by the difference between weight values and growth in two corridors. The analysis of the daily ration was carried out according to the questionnaires developed by us. They contained blocks of questions relating to the assessment of diet; eating fresh vegetables and fruits; visiting of «fast food» entities; the presence of histamine products, simple sugars and bakery products in the diet; as well as assessing the physical activity of the child, the amount of time spent at the computer and gadgets, staying in the fresh air. Results. The assessment of the daily ration of adolescents allowed us to determine that children of the I group were keeping to the diet more often (61.5% (n=40)) compared to children of the II group (34.2% (n=13)), (χ2=7.2, p=0.009), (OR=3.1 (1.33-7.1)). Patients of the I and II groups spent 5 [0.3-12] hours daily at the computer and gadgets. On average, outdoor walks took 1 hour of 53.4% of children in both groups. Conclusions. The daily ration of adolescents with chronic diseases of the gastroduodenal zone was unbalanced by qualitative and quantitative characteristics. Thus, 55.4% of adolescents with chronic diseases of the gastroduodenal zone and food hypersensitivity didn’t receive enough remount of fats and had insufficient daily calories of consumed food Дод.точки доступу: Киян, Т. А. Горобець, А. О. Вільних прим. немає |