Поліморфізм гена рецептора ангіотензину ІІ першого типу в жінок з есенціальною артеріальною гіпертензією та відповідні особливості структурно-функціональних показників міокарда [Текст] / О. О. Сакович [та ін.] // Патологія. - 2018. - Том 15, N 2. - С. 169-175 MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (генетика, диагностика) СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (генетика, диагностика) ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC Анотація: Мета роботи – вдосконалити діагностику схильності жінок постменопаузного віку до розвитку есенціальної артеріальної гіпертензії (ЕГ) та виникнення у них хронічної серцевої недостатності (ХСН) на її тлі шляхом визначення поліморфних генотипів рецептора ангіотензину ІІ першого типу (АТ1-Р) та відповідного структурно-функціонального стану міокарда. Матеріали та методи. Обстежили 180 жінок постменопаузного віку, мешканок Подільського регіону України; 80 осіб без ознак серцево-судинних захворювань склали групу контролю, 100 жінок з ЕГ увійшли в основну групу дослідження. Генотипування гена ангіотензину ІІ першого типу виконали за допомогою полімеразної ланцюгової реакції. Розподіл частот генотипів гена АТ1-Р перевірили на відповідність закону рівноваги Харді–Вайнберга. Структурно-функціональні показники міокарда оцінювали за допомогою ехокардіографічного дослідження. Систолічну функцію лівого шлуночка вважали збереженою у випадках, коли його фракція викиду становила понад 40 %. Математичне опрацювання виконали з використанням стандартного статистичного пакета Statistica 6.0. Результати. У пацієнток з ЕГ найчастіше визначали генотип АС гена АТ1-Р (49 %), генотипи АА та АС виявили відповідно у 40 % та 11 % хворих (рАА-СС ? 0,05, рАС-СС ? 0,05). Носійство алелі С гена АТ1-Р асоціюється з більшою імовірністю виникнення в майбутньому ХСН у пацієнток з ЕГ, більш вираженими порушеннями структури міокарда, суттєвішими порушеннями як систолічної, так і діастолічної функції лівого шлуночка за псевдонормальним і рестриктивним типами. Висновки. Алель С гена АТ1-Р асоціюється з наявністю ЕГ і більшою ймовірністю виникнення ХСН у жінок постменопаузного віку, мешканок Подільського регіону України, суттєвішими порушеннями структури міокарда, переважним виявленням діастолічної та систолічної дисфункції лівого шлуночка при різному перебігу ЕГ. Наводимо математичні моделі, котрі дають можливість орієнтовно визначати структуру гена АТ1-Р за показниками інтракардіальної гемодинаміки, коли лабораторне дослідження не можливе. Дод.точки доступу: Сакович, О. О. Жебель, В. М. Поліщук, Т. В. Франчук, С. В. Сурсаєва, Л. М. Вільних прим. немає