Ільченко, С. І. Особливості використання та інтерпретації результатів водневого дихального тесту з навантаженням лактозою в дітей раннього віку та їхніх матерів [Текст] / С. І. Ільченко, С. М. Недєльська, Т. В. Можейко // Патологія. - 2019. - Том 16, N 1. - С. 116-123 MeSH-головна: ЛАКТАЗА -- LACTASE (дефицит, секреция) ДИАРЕЯ ДЕТСКАЯ -- DIARRHEA, INFANTILE (диагностика, микробиология, этиология) ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- CHILD HEALTH SERVICES ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (патофизиология) МЛАДЕНЕЦ -- INFANT Анотація: Мета роботи – оцінити інформативність використання водневого дихального тесту з навантаженням харчовою лактозою серед дітей раннього віку та їхніх матерів для діагностики лактазної недостатності, визначити взаємозв’язок результатів тесту з проявами функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей. Матеріали та методи. 32 дітям віком від 1 місяця до 2 років із різними проявами функціональних гастроінтестинальних розладів виконали водневий дихальний тест (ВДТ) із навантаженням харчовою лактозою, дослідження генетичного маркера С(-13910)Т гена МСМ6 шляхом букального зіскребу, мікробіологічне дослідження калу. ВДТ виконували і в матерів обстежених дітей. Результати. У 18,8 % дітей ВДТ виявився позитивним (лактазна недостатність – ЛН), у 31,2 % – сумнівним (синдром надлишкового бактеріального росту в кишківнику – СНБРК). Серед матерів дітей, яких обстежили, позитивні результати ВДТ отримали в 43,7 % випадків, сумнівні – у 9,4 %. Максимальний рівень водню в дітей із ЛН – 45,5 (40,0–53,0) ppm – зафіксовано на 180 (150–180) хв, що вірогідно пізніше, ніж у дорослих. Дослідження мікробіоти кишківника дітей показало зниження кількості біфідо- та лактобактерій у 43,8 % випадків і збільшення на цьому тлі умовно патогенної флори в 93,8 %: Kl. pneumoniaе – 46,9 %, S. aureus – 53,1 %, K. oxytoca – 18,8 %, E. coli – 31,2 %, E. faecalis – 6,2 %, E. cloacae – 6,2 %, Clostridia – 9,4 %, C. freundi – 6,2 %. За даними дослідження генетичного маркера лактазної недостатності С(-13910)Т, майже всі діти (93,8 %) були носіями основного алеля С із рівним співвідношенням (по 46,9 %) між генотипами С/С і С/Т і відсутністю статистично значущих кореляцій із результатами ВДТ. Висновки. Дослідження свідчать, що в більшості дітей із СНБРК (80,0 %) і ЛН (83,3 %) виявлено асоціації різної умовно патогенної флори, зокрема S. aureus і K. pneumoniaе на тлі зниженого вмісту лактобактерій (50,0 %) з більшою частотою функціональної діареї та інтенсивністю проявів синдрому зригування. Відсутність статистично значущих кореляцій між результатами ВДТ у дітей та їхніх матерів, а також із генетичним дослідженням маркера С(-13910)Т гена МСМ6 свідчить про низьку інформативність цих досліджень щодо наявності непереносності лактози в дітей раннього віку. Дод.точки доступу: Недєльська, С. М. Можейко, Т. В. Вільних прим. немає |