Крушинська, З. Г.     Частота серцево-судинних ускладнень у хворих на цукровий діабет 2-го типу залежно від виду антигіперглікемізуючої терапії [Текст] / З. Г. Крушинська, Т. Ю. Юзвенко, В. І. Паньків // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 6. - С. 36-44. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (кровь, лекарственная терапия, осложнения) СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (кровь, осложнения) ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS (терапевтическое применение) Анотація: Мета роботи — встановити частоту серцево-судинних ускладнень у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу залежно від виду антигіперглікемізуючої терапії. Матеріали та методи. Пацієнти були розподілені на 3 групи: у першу групу ввійшли всі хворі на ЦД, які брали участь у дослідженні (1999 осіб), у другу групу — хворі (n = 201) на ЦД з першої групи з інфарктом міокарда, у третю — хворі на ЦД з першої групи з інсультом (n = 155). Результати. Встановлено, що фактично кожен другий хворий другої групи мав стенокардію (48,3 %), що в 2,7 раза більше аналогічного показника у першій групі (18,2 %) та в 1,7 раза — у третій групі (29 %). Кожен п’ятий хворий у другій і третій групах мав порушення серцевого ритму (у першій групі — 11,2 %, у другій — 20,9 %, у третій групі — 20,7 %), найбільше у чоловіків цієї групи (27,7 та 23,1 % відповідно). Гіпертонічна хвороба перебуває на третьому місці у структурі супутньої серцево-судинної патології у хворих на ЦД, частіше у хворих третьої групи (у першій групі — 74,6 %, у другій — 76,6 %, у третій групі — 80,7 %), найбільше у жінок у кожній групі (78,7, 84,3 та 84,4 % відповідно). Аортокоронарне шунтування проведене 38 хворим, частка серед інших оперативних втручань по групі найбільша у другій групі (у першій групі — 11,9 %, у другій — 12,7 %, у третій групі — 9,8 %). Висновки. Частка хворих, які отримували монотерапію препаратами інсулінів, найбільша у другій групі (17,4 %), фактично на одному рівні — у першій і третій групах (12,8 та 12,3 % відповідно). Монотерапію пероральними цукрознижуючими препаратами (ПЦЗП) отримувала переважна більшість хворих першої групи (56,2 проти 46,2 % у другій групі та 49,7 % — у третій групі) за рахунок збільшення частки хворих на монотерапії інсулінами. Комбіновану терапію інсулінами та ПЦЗП отримує кожен третій хворий другої і третьої групи (34,3 та 34,8 % відповідно) Background. The purpose of the study was to determine the frequency of cardiovascular complications in patients with type 2 diabetes mellitus (DM) depending on the type of antihyperglycemic therapy. Materials and methods. Patients were divided into 3 groups: first group — all patients with type 2 DM included in the study (n = 1999), second group were patients (n = 201) with DM with myocardial infarction from the first group, third group were patients with DM with stroke from the first group (n = 155). Results. It was found that actually every second patient in the second group had angina pectoris — 48.3 % that is 2.7 times higher of the same index in the first group (18.2 %) and 1.7 times — in the third group (29.0 %). Every fifth patient in the second and third groups had heart rhythm disorder (in the first group — 11.2 %, in the second group — 20.9 %, in the third group — 20.7 %), its incidence was highest in men of this group (27.7 and 23.1 %, respectively). Arterial hypertension is the third common in the structure of concomitant cardiovascular pathology in patients with DM, more often in patients of the third group (in the first group — 74.6 %, in the second group — 76.6 %, in the third group — 80.7 %), most often in women in every group (78.7, 84.3 and 84.4 %, respectively). Coronary artery bypass surgery is conducted in 38 patients, the proportion among other operative interventions is highest in the second group (in the first group — 11.9 %, in the second group — 12.7 %, in the third group — 9.8 %). Conclusions. The proportion of patients who received monotherapy with insulin preparations is highest in the second group (17.4 %), actually at one level — in the first and third groups (12.8 and 12.3 %, respectively). The majority of patients in the first group received monotherapy with oral hypoglycemic agents (56.2 against 46.2 % in the second group and 49.7 % — in the third group), due to an increase in the proportion of patients with insulin monotherapy. Every third patient in the second and third groups (34.3 and 34.8 %, respectively) received combined therapy with insulins and oral hypoglycemic preparations Дод.точки доступу: Юзвенко, Т. Ю. Паньків, В. І. Вільних прим. немає