Кріштафор, А. А.     Структура сучасної цивільної політравми на етапі надання третинної допомоги у відділенні інтенсивної терапії обласної лікарні / А. А. Кріштафор // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 1. - С. 117-121. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (диагностика, смертность) ТРАВМ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ТЯЖЕСТИ ОЦЕНОЧНАЯ ШКАЛА -- INJURY SEVERITY SCORE Анотація: Актуальність. Травматичні пошкодження залишаються однією з провідних причин смерті та інвалідизації, що зумовлює високу соціальну й медичну значимість цієї патології. Мета: визначення структури політравми, демографічних і клінічних особливостей і летальності постраждалих із політравмою на етапі надання третинної медичної допомоги у відділенні інтенсивної терапії обласної лікарні. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 785 історій хвороби постраждалих, які протягом першої доби надійшли до обласної лікарні в період з 2008 року по 2012 рік. Аналізувалися діагнози, ступінь тяжкості травми за шкалою Injury Severity Score (ISS), тяжкість стану постраждалих при надходженні до лікарні за шкалою Emergency Trauma Score (EmTraS), виживаність на 28-му добу. Статистична обробка й аналіз отриманих даних проводились з використанням LibreOffice та статистичного онлайн-калькулятора Social Science Statistics (https://www.socscistatistics.com). Результати. Понад 55 % постраждалих були особами віком ≤ 40 років, понад 25 % — від 41 до 60 років. Середній вік чоловіків становив 38,9 ± 13,0 року, жінок — 41,3 ± 15,6 року. У всіх вікових групах переважали чоловіки. Середня летальність протягом досліджуваного періоду становила 17,45 % без вірогідної різниці між хворими за статтю. Статистично вірогідну значимість з p 0,05 щодо ризику летального кінця мали: травма органів черевної порожнини (відносний ризик (ВР) 0,05). Найменший ризик летального кінця був у пацієнтів, які отримали скелетно-м’язову травму (ВР = 1,149), закриту черепно-мозкову травму (ВР = 0,914) і хребетно-спинномозкову травму (ВР = 0,510). Середнє значення вихідного рівня за ISS у хворих, які вижили, було 23,47 ± 0,43 бала, у тих, які померли, — 48,80 ± 0,72 бала (p 0,00001). За шкалою EmTraS вихідна тяжкість стану в тих постраждалих, які вижили, становила 3,14 ± 0,10 бала, а в тих, які померли, — 7,50 ± 0,08 бала. Величина 50% виживаності, розрахована для показника тяжкості травми за шкалою ISS, становила 32,94 бала, а для показника тяжкості стану за шкалою EmTraS — 5,57 бала. Висновки. Найбільший ризик летального кінця при надходженні до лікарні третинного рівня надання допомоги мають потерпілі з внутрішньочеревними й внутрішньоторакальними травмами, а також з внутрішньочерепними крововиливами. Показник тяжкості травми за шкалою ISS, що дорівнює 32,94 бала, і показник тяжкості вихідного стану за шкалою EmTraS, що дорівнює 5,75 бала, є межею виживання й можуть використовуватися як прогностичний маркер при надходженні хворого до лікарні третинного рівня надання медичної допомоги в першу добу після отримання травми Background. Traumatic injuries remain one of the leading causes of death and disability, which grounds a high social and medical significance of this pathology. Objective: to determine the structure of multiple trauma, demographic and clinical features and mortality of victims with multiple trauma at the stage of providing tertiary medical care in the intensive care unit of the regional hospital. Materials and methods. A retrospective analysis of 785 case histories of victims who were admitted to the regional hospital from 2008 to 2012 was carried out. We have analyzed diagnoses, severity of the injury according to the Injury Severity Score (ISS), severity of the patients’ state upon admission to the hospital on the Emergency Trauma Score (EmTraS), and the survival rate for 28 days. Statistical processing and analysis of the obtained data were performed using LibreOffice and the Social Science Statistics online statistical calculator (https://www.socscistatistics.com). Results. More than 55 % of victims were people under the age of 40 years, over 25 % were 41–60 years old. The average age of men was 38.9 ± 13.0 years, women — 41.3 ± 15.6 years. In all age groups, men prevailed. The average mortality during the studied time interval was 17.45 % without a significant difference between patients by gender. Given the risk of death with p 0.05, abdominal trauma (risk ratio (RR) 0.05). The lowest risk of death was in patients with musculoskeletal injury (RR = 1.149), closed head injury (RR = 0.914) and spinal injury (RR = 0.510). The average initial ISS in patients who survived was 23.47 ± 0.43 points, in the dead — 48.80 ± 0.72 points (p 0.00001). On the EmTraS, the initial severity of the condition among the survivors was 3.14 ± 0.10 points, and in the dead — 7.50 ± 0.08 points. The 50% survival rate calculated for the severity of injury on the ISS was 32.94 points, and on the EmTraS — 5.57 points. Conclusions. The victims with intraabdominal and intrathoracic injuries, as well as intracranial hemorrhages have the greatest risk of death after admission to the tertiary hospital. The severity of injury on the ISS of 32.94 points and the severity of the initial state on the EmTraS of 5.75 points are the limit of survival, and can be used as a prognostic marker when patients are admitted to tertiary hospital on the first day after injury Вільних прим. немає