Профилактика контрактур коленного сустава после первичного эндопротезирования средствами кинезиотерапии (метаанализ и обзор литературы) [Текст] / В. А. Филиппенко [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 1. - С. 107-114. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, KNEE КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (профилактика и контроль, этиология) КИНЕЗИОЛОГИЯ ПРИКЛАДНАЯ -- KINESIOLOGY, APPLIED (методы) Анотація: Первичное эндопротезирование коленного сустава (ЭКС) является одной из самых распространенных ортопедических операций. Однако в некоторых случаях после хирургического лечения могут сохраняться функциональные нарушения в виде контрактур суставов, снижение силы околосуставных мышц, стойкого болевого синдрома и высокого уровня дисабилитации Первинне ендопротезування колінного суглоба (ЕКС) є однією з найпоширеніших ортопедичних операцій. Проте в деяких випадках після хірургічного лікування можуть зберігатися функціональні порушення у вигляді контрактур суглобів, зниження сили навколосуглобових м’язів, стійкого больового синдрому та високого рівня дисабілітації Primary knee replacement is one of the most common orthopedic procedures. However, in some cases, after surgical treatment, functional disorders in the form of joint contractures, reduced strength of periarticular muscles, persistent pain syndrome, and a high level of disability can persist. Результаты: методики кинезиотерапии направлены на раннюю мобилизацию пациентов и скорейшее достижение функциональной независимости. Анализ данных первичного (до начала реабилитации) и контрольного (после лечения) обследований показал в основной группе пациентов по сравнению с контрольной улучшение функции суставов (р 0,05), параметров динамического постурального баланса (р 0,05) и уменьшение интенсивности боли (р 0,001) в раннем периоде наблюдения. Однако через 12 мес. и более после окончания программы кинезиотерапии различия между группами были нивелированы. Неблагоприятные результаты ЭКС в определенной степени связаны со снижением функциональных возможностей четырехглавой мышцы бедра в результате развития в ней дегенеративных нарушений и рефлекторного артрогенного мышечного ингибирования Результати: методики кінезіотерапії спрямовані на ранню мобілізацію пацієнтів і швидше досягнення функціональної незалежності. Аналіз даних первинного (до початку реабілітації) і контрольного (після лікування) обстежень показав в основній групі пацієнтів порівняно з контрольною поліпшення функції суглобів (р 0,05), параметрів динамічного постурального балансу (р 0,05) і зменшення інтенсивності болю (р 0,001) у ранньому періоді спостереження. Проте через 12 міс. і більше після закінчення програми кінезіотерапії відмінності між групами були нівельовані. Несприятливі результати ЕКС певною мірою пов’язані зі зниженням функціональних можливостей чотириголового м’яза стегна внаслідок розвитку в ньому дегенеративних порушень і рефлекторного артрогенного м’язового інгібування Results: present methods of kinesiotherapy are aimed at early mobilization of patients and the achievement of functional independence. A comparative analysis of the data of the primary (before the beginning of rehabilitation activities) and control (after the end of treatment) examinations in the main and control groups of patients revealed a significant improvement in joint function (p 0.05). However, in the long-term follow-up, 12 months or more after the end of the kinesiotherapy program, the differences in the studied parameters between the participants of the main and control groups were not significant. The presence of unfavorable results of the primary knee replacement to a certain extent is associated with a decrease in the functional capabilities of the quadriceps femoris due to the development of degenerative disorders and reflex arthrogenic muscle inhibition Выводы: отсутствуют индивидуальные программы кинезиотерапии, определяющие режим, дозировку, интенсивность физических упражнений в зависимости от исходных функциональных возможностей коленного сустава и опорно-двигательной системы в целом, особенностей течения послеоперационного восстановительного периода Висновки: відсутні індивідуальні програми кінезіотерапії, де визначено режим, дозування, інтенсивність фізичних вправ залежно від початкових функціональних можливостей колінного суглоба й опорно-рухової системи загалом, особливостей перебігу післяопераційного відновного періоду Conclusions: there are no individual kinesiotherapy programs that determine the regimen, dosage, and intensity of physical exercises in this category of patients, depending on the initial functionality level of the knee joint and the musculoskeletal system as a whole, and the features of the postoperative recovery period Дод.точки доступу: Филиппенко, В. А. Колесниченко, В. А. Мезенцев, В. А. Танькут, А. В. Арутюнян, З. А. Вільних прим. немає