Лікування артеріальної гіпертензії у молодих [Текст] / О. М. Біловол [та ін.] // Ліки України. - 2019. - № 4. - С. 30-35. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия, психология) НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ВЕГЕТАТИВНОЙ БОЛЕЗНИ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM DISEASES ДИСРЕФЛЕКСИЯ ВЕГЕТАТИВНАЯ -- AUTONOMIC DYSREFLEXIA СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE СУКЦИНАТЫ -- SUCCINATES ПСИХОТЕРАПЕВТИЧЕСКОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ ПРИ КРИЗИСНЫХ СОСТОЯНИЯХ -- CRISIS INTERVENTION МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT Анотація: Мета дослідження – підвищення ефективності лікування артеріальної гіпертензії в осіб молодого віку з клінічними ознаками вегетативної дисфункції. Матеріали та методи. У дослідження включено 65 хворих на АГ чоловічої статі, віком 30–40 років (середній вік 35,6±4,3 років). Середня тривалість АГ склала (2,9±2,1) роки. У 32,3 % хворих була АГ 1, у 67,7 % – 2 ступеня. Контрольну групу склали 20 практично здорових чоловіків, порівнянних за віком. Усім обстеженим особам проводили загальноклінічне обстеження, вимірювали офісний АТ; добовий моніторинг артеріального тиску (ДМАТ) проводили за допомогою приладу «ABPM-02» (Meditech, Угорщина). Для виявлення вегетативної дисфункції використовували «Опитувальник для виявлення ознак вегетативних змін» (Вейн А. М., 2003). Для оцінки ситуаційної та особистісної тривожності використовували опитувальник тривожності Ч. Д. Спілбергера (1973) в адаптації Ю. Л. Ханіна. Неспецифічні зміни функціонального стану центральної нервової системи вивчали методом непрямої реєстрації варіабельності серцевого ритму на кардіографічному комплексі холтерівського моніторингу «Кардіосенс» («ХАІ Медика», Україна). Після реєстрації вихідних даних пацієнти методом випадкової вибірки були поділені на 2 групи. 30 пацієнтам (1 група) призначали базисну антигіпертензивну терапію, яка включала інгібітор АПФ (лізиноприл 10–20 мг/добу). 35 пацієнтам (2 група) призначали комплексну терапію, що включала інгібітор АПФ (лізиноприл 10–20 мг/добу) і етилметилгідроксипіридину сукцинат по 125 мг тричі на добу протягом 4 тижнів. Зазначені групи пацієнтів з АГ і вегетативною дисфункцією були порівнянні за віком. Статистичну обробку результатів дослідження проводили з використанням пакета програм Statistica 6,0 for Windows. Результати. Після проведеного курсу лікування цільових значень АТ вдалося досягти у 23 (76,7 %) пацієнтів 1 групи і 31 (88,6 %) пацієнта 2 групи. У хворих з АГ і клінічними ознаками вегетативної дисфункції, яким була призначена комплексна терапія з додаванням етилметилгідроксипіридину сукцинату, встановлено більш виражене зростання загальної варіабельності ритму серця (ВРС), зниження активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи і відновлення вегетативного балансу згідно з даними тимчасових показників ВРС. Після проведеного курсу комплексної терапії з додаванням етилметилгідроксипіридину сукцинату спостерігали виражене зменшення рівня реактивної тривожності на 41 % (р0,001) і особистісної тривожності на 37,8 % (р0,001), що свідчить про поліпшення психоемоційного стану пацієнтів. Висновки. Включення етилметилгідроксипіридину сукцинату в комплексну терапію чоловіків молодого віку з АГ і клінічними ознаками вегетативної дисфункції позитивно впливає на клінічну симптоматику, сприяє відновленню вегетативного балансу і корекції психоемоційного стану Дод.точки доступу: Біловол, О. М. Князькова, І. І. Несен, А. О. Мазій, В. В. Валентинова, І. А. Вільних прим. немає