Бекетова, Г. В. Профілактика шкільної дезадаптації за допомогою здоров’язберігаючих технологій у дітей молодшого шкільного віку [Текст] / Г. В. Бекетова, К. Б. Савінова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 4. - С. 37-42. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ШКОЛЬНИКИ, СЛУЖБЫ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ -- SCHOOL HEALTH SERVICES Анотація: Знаходження шляхів подолання шкільної дезадаптації є важливою і актуальною проблемою для охорони здоров’я дітей. У зв’язку с цим активно розробляються здоров’язберігаючі технології, впровадження яких дозволяє зберегти той рівень здоров’я, з яким дитина прийшла до школи. Мета. Оцінити вплив здоров’язберігаючої технології «Навчання у русі» як метод профілактики шкільної дезадаптації у дітей молодшого шкільного віку. Матеріали і методи дослідження. Проведено поглиблене клініко-інструментальне обстеження 153 дітей молодшого шкільного віку перед початком навчання в початковій школі (2013 р.), через 1 і 2 роки навчання (2014, 2015 рр.) та після закінчення початкової школи (2017 р.) в гімназії №287 м. Києва, де впроваджена авторська здоров’язберігаюча технологія “Навчання у русі” професора О.Д. Дубогай (основна група (n=65), та в ЗОШ №3 м. Боярка Київської області, де таку технологію не застосовували (група контролю (n=88). Після закінчення початкової школи задовільну адаптацію в основній групі згідно показника індексу Баєвського мали 97,2% школярів, тоді як в групі порівняння – лише 33,3%. Для визначення індивідуальних психологічних особливостей школярів та наявності шкільної дезадаптації використовували спеціально-орієнтовані методики: анкета для оцінки рівня шкільної мотивації. (Н.Г.Лусканової), тест шкільної тривожності Філіпса, проективний тест тривожності Р. Теммл, М. Доркі, В. Амена, анкетування батьків. При виконанні тесту Лусканової на початку навчання обох групах превалювали діти з середнім рівнем мотивації до навчання в школі – 83,1% в основній групі та 76,1 % в групі порівняння. По закінченні 4 року навчання після здоров’язберігаючої технології «Навчання у русі» в основній групі учнів з низькою мотивацією до навчання та проявами шкільної дезадаптації не було, а відмічено зростання частки дітей з високою мотивацією з 12,3 % до 27%. В той же час в групі порівняння виросла питома вага дітей з низькою мотивацією з 6,9% до 15%. За роки спостереження за даними проективного тесту Р.Тєммл, М. Доркі та В. Амен спостерігалось достовірне зниження дітей з високим рівнем тривожності в основній групі з 46,1% до 9,2%, а в групі порівняння кількість дітей з високим рівнем тривожності виросло до 55,7%. Через 4 роки застосування ЗЗТ в основній групі спостерігалась позитивна динамика щодо зниження кількості дітей з високим рівнем тривожності, особливо в позиціях страху невідповідності очікуванням оточення (з 40% до 4,6%), низькою фізіологічною опірністю до стресових ситуацій (з 26,1% до 4,6%), страхом ситуації перевірки знань (з 24,1% до 6,1%). У групі порівняння питома вага дітей з високим рівнем тривожності навпаки виросла, що негативно впливає як на загальний стан здоровя учнів так на шкільну успішність. Висновок. Застосування здоров’язберігаючої технології забезпечує можливість успішного вирішення проблеми профілактики шкільної дезадаптація в напрямку попередження виникнення тривожності або її зниження до оптимальних показників. Дод.точки доступу: Савінова, К. Б. Вільних прим. немає |