Дубик, Л. В. Аналіз акушерсько-гінекологічного анамнезу у жінок із загрозливим абортом на фоні ендотеліальної дисфункції [Текст] / Л. В. Дубик, О. М. Юзько, Л. В. Никифор // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 4. - С. 54-59. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ЭНДОТЕЛИЙ -- ENDOTHELIUM (патология) АБОРТ УГРОЖАЮЩИЙ -- ABORTION, THREATENED Анотація: Ендотеліальна дисфункція (ЕД) є відображенням генералізованого порушення всіх функцій ендотелію. ЕД супроводжується порушенням регуляції судинного тонусу, проникності, збільшенням прокоагулянтної, проагрегантної, антифібринолітичної та протизапальної активності ендотелію судин на фоні дисбалансу вазодилататорів і вазоконстрикторів. В останні роки при обговоренні ґенезу більшості акушерських ускладнень особливу увагу приділяють пошкодженню периферичної судинної системи. Визначення маркерів ендотеліальної дисфункції на ранніх термінах вагітності дозволить виділити групу пацієнток з високим ризиком розвитку загрозливого викидня і провести профілактичну терапію. Мета дослідження. Проаналізувати акушерсько-гінекологічний анамнез у жінок із загрозою вагітності на фоні ендотеліальної дисфункції. Матеріали і методи. Нами проаналізовано акушерсько-гінекологічний анамнез 60 вагітних із загрозливим абортом у першому триместрі вагітності на фоні ендотеліальної дисфункції, які перебували на стаціонарному лікуванні у гінекологічному відділенні КМУ «МКПБ №1». Результати дослідження та їх обговорення. Більшість обстежених перебували в активному репродуктивному віці (середній вік – (26,8±2,7%) року). Вагітних віком до 20 років і старше 35 було порівну – по 4 (6,7±3,2 %). Приблизно однакова кількість жінок була у вікових групах 21-25 та 31-35 років – 13 (21,7±5,3%) і 14 (23,3±5,5%) відповідно. Найбільшу групу склали жінки віком 26-30 років – 25 (41,7±6,4%). Серед пацієнток із загрозою аборту таку шкідливу звичку, як куріння, мали тільки 4 (6,7±3,2 %) особи. Вік настання менархе, в середньому коливався від 12 до 14 років. У найбільшої кількості пацієнток даної групи – 28 (46,7±6,4%) менархе почалося у 12-13 років, у 18 (30,0±5,9%) обстежених – у 14-15 років, у 10 (16,7±4,8%) – до 11 років. Тільки у 4 (6,7±3,2%) обстежених жінок менархе почалося після 16 років. Притаманно, що регулярний менструальний цикл встановився відразу у більшості обстежених пацієнток. Проте, у 4 жінок (6,7±3,2%) із загрозою аборту регулярний менструальний цикл встановився тільки через 1 рік. Також ми оцінювали тривалість менструацій і отримали такі показники: у 21 (35,0±6,2%) жінки – 3-4 дні, у 35 (58,3±6,4%) – 5-7 днів і у 4 (6,7±3,2%) відмічалися поліменореї, тривалістю більше 8-10 днів. За об’ємом менструальних виділень група обстежених розподілилася таким чином: у 9 (15,0±4,6%) випадках були мізерні менструації, у 41 (68,3±6,0%) – помірні та у 10 (16,7±4,8%) – обільні. Третина пацієнток відмічала особливо болючі менструації. Захворювання молочної залози, а саме дифузна форма фіброзно-кістозної мастопатії діагностовано у 7 пацієнток (11,7 %). Генеративна функція обстежених жінок характеризується тим, що середня кількість вагітностей становила 2,3±0,3. Для 29 (48,3±6,5%) пацієнток дана вагітність була першою, для 17 (28,3±5,8%) – другою. Лише 9 (15,0±4,6%) досліджуваних жінок завагітніли втретє і 5 (8,3±3,6%) мали більше 3 вагітностей. Проте кількість пологів менша у зв’язку з самовільними та ратифікаційними викиднями в анамнезі. Операцію штучного аборту перенесли раніше усі жінки даної групи: 3 – по одному, 1 – два, 1 – три і ще 1 – більше трьох абортів. Один самовільний викидень був в анамнезі у 3 пацієнток, 2 жінки мали по 2 самовільних викидня і 1 перенесла 3 викидня. Важливо, що усі самовільні викидні траплялися тільки у першому триместрі, пізніх викиднів не було у жодної пацієнтки. Проаналізувавши застосування контрацептивних засобів обстеженими жінками, ми дізналися, що найчастіше вони застосовували внутрішньоматкову контрацепцію (кожна третя-четверта пацієнтка). Майже такою ж популярністю серед жінок даної групи користувалися бар’єрні методи контрацепції, їх використовували 14 (23,3±5,5) % обстежених. Заслуговує на увагу той факт, що кожна третя жінка раніше не використовувала жодних методів контрацепції. Більше третини жінок даної групи перенесли запальні захворювання матки і придатків. На безпліддя страждали тільки 2 (3,3±2,3%) жінки з ускладненням вагітності. Міому матки діагностовано лише у 2 (3,3±2,3%) випадках. Висновки. Жінки із загрозою переривання вагітності на фоні ендотеліальної дисфункції мали обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез. Вагітні із обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом мають бути обстежені на наявність порушень гемостазу, які можуть призвести до повторного невиношування вагітності. Отримані результати необхідно враховувати при розробці комплексу індивідуальних профілактичних заходів, направлених на збереження вагітності. Дод.точки доступу: Юзько, О. М. Никифор, Л. В. Вільних прим. немає |