Histological findings at application of newly designed granular carbon enterosorbent under subchronic doxorubicity in rats [Text] / O. O. Shevchuk [et al.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 2. - P119-130. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ДОКСОРУБИЦИН -- DOXORUBICIN (токсичность) ЭНТЕРОСОРБЦИЯ -- ENTEROSORPTION (использование) Анотація: Пом’якшення побічної дії поліхіміотерапії на основі антрациклінів та особливо попередження фатальної доксорубіцин-індукованої дилатаційної кардіоміопатії – важливе завдання сучасної онкології. Мета дослідження – морфологічна оцінка впливу ентеросорбції на тканини та органи щурів на моделі субхронічної доксорубіцинової (DOX) токсичності. Експерименти проводили на щурах-самцях лінії Вістар, яких було рандомізовано в три групи: контрольна група; група тварин, яким вводили доксорубіцин (DOX група); щури, які отримували DOX і вуглецевий гранульований ентеросорбент C2 (DOX + C2). Субхронічну доксорубіцинову токсичність моделювали шляхом внутрішньоочеревинного введення препарату в дозі 5 мг/кг один раз на тиждень чотириразово, кумулятивна доза 20 мг/кг. Для ентеральної сорбційної терапії використовували ентеросорбент C2, новостворений вуглецевий гранульований адсорбент з добре розвинутою пористою структурою, особливо мезопор, з насипною вагою 0,28 г/см3, розміром гранул 0,15–0,25 мм, об’ємом пор за ВЕТ – 2162 м2/г. Для гістологічного аналізу забирали тканини серця, нирок, кишечника та яєчок. Також оцінювали коливання маси тіла, масові коефіцієнти серця та печінки, планіметричний індекс (ПІ). Введення доксорубіцину викликало значне порушення структури серця та інших досліджуваних тканин, викликало ремоделювання серця зі збільшенням ПІ на 40,4 % і зменшенням його масового коефіцієнта. За мікроскопічного дослідження встановлено, що застосування ентеросорбції сприяло покращанню структур серця. Також ми спостерігали зменшення ступеня ураження, викликаного доксорубіцином, на решті препаратів досліджуваних органів. Таким чином, отримані результати є підґрунтям для подальшого дослідження ентеросорбції з адсорбентом С2, як потенційного ефективного методу зменшення побічної дії антрациклінових антибіотиків. Дод.точки доступу: Shevchuk, O. O. Datsko, T. V. Posokhova, K. A. Nikolaev, V. G. Вільних прим. немає