Дослідження хронічної токсичності препарату "Артритан": вплив на функціональний стан і лабораторні показники щурів [Текст] / Ю. М. Набока [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 2. - С. 139-145. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: РАСТИТЕЛЬНЫЕ ПРЕПАРАТЫ -- PLANT PREPARATIONS (терапевтическое применение) Анотація: Сьогодні понад 80 % населення планети з лікувальною та/або профілактичною метою використовують препарати рослинного походження, які характеризуються високим рівнем безпеки та політропними властивостями, що зумовлюють їхній широкий спектр фармакодинаміки. Мета дослідження – експериментальне вивчення токсикологічних властивостей препарату «Артритан» (хронічна токсичність) для обґрунтування безпеки застосування в клінічній практиці. Встановлено, що протягом дослідження (180 днів) не було зафіксовано статистично значимого впливу препарату «Артритан» порівняно з інтактною групою на показники спонтанного добового діурезу, питомої щільності та рН сечі тварин. Усі дані показники знаходились у межах фізіологічної норми. У ході аналізу сечового осаду тварин, що отримували Артритан, у всіх досліджених дозах будь-яких ознак сечового синдрому та патофізіологічних змін у співвідношеннях формених елементів визначено не було. Вміст лейкоцитів, еритроцитів, епітелію та циліндрів знаходився у межах фізіологічної норми та на рівні інтактних тварин, по 0–2 у полі зору. За тривалого застосування Артритану статистично значимого впливу на показники азотистого обміну в тварин також не спостерігали. Коливання вмісту сечовини та креатиніну крові знаходяться в межах фізіологічної норми. Показано, що Артритан у досліджених дозах за внутрішньошлункового введення не впливає на показники, які характеризують функціональний стан печінки та нирок щурів. Аналіз гематологічних показників тварин ілюструє відсутність токсичного впливу препарату на показники периферичної крові щурів. Загалом, за умов хронічного застосування препарат «Артритан» не чинить токсичного впливу на загальний стан, поведінку та динаміку маси тіла, не викликає достовірних відмінностей у показниках лабораторних аналізів сечі та крові, практично не впливає на функціональний стан сечовидільної та гепатобіліарної систем тварин. Дод.точки доступу: Набока, Ю. М. Зубицька, Н. П. Зупанець, І. А. Шебеко, С. К. Отрішко, І. А. Вільних прим. немає