Сурков, Д. М. Контроль температури тіла під час проведення лікувальної гіпотермії у новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією [Текст] = Тemperature control during the therapeutic hypothermia period in neonates with hypoxic-ischemic encephalopathy / Д. М. Сурков, О. М. Мочульська // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 26-32 MeSH-головна: ТЕМПЕРАТУРА ТЕЛА -- BODY TEMPERATURE ГИПОТЕРМИЯ ИСКУССТВЕННАЯ -- HYPOTHERMIA, INDUCED ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN Анотація: Мета дослідження – визначити вплив коливань температури тіла під час проведення лікувальної гіпотермії на перебіг та наслідки помірної і тяжкої гіпоксично-ішемічної енцефалопатії. Матеріали та методи. У дослідження включено 205 доношених новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією II–IIІ ст. за шкалою Sarnat у термін ≤72 год після пологів. Методом стратифікації немовлят було поділено за часом прийняття у ВАІТН на групу 0–6 год після народження (n=56) та групу понад 6 год життя (n=149). Проаналізовано вплив пасивної гіпотермії 33–35 °С на перебіг та результати лікування гіпоксично-ішемічної енцефалопатії. Результати дослідження та їх обговорення. Не виявлено достовірної відмінності поміж досліджуваними групами щодо загальної тривалості респіраторної підтримки (р=0,296), строків, коли було проведено екстубацію трахеї (р=0,468), та тривалості перебування у ВАІТН (р=0,165). Отримано достовірну різницю в загальній тривалості лікування до виписування зі стаціонару між групою до 6 год після народження та групою понад 6 год життя (відповідно, 25 [18,3–33] днів проти 22 [14–29], р=0,032). Крім того, було порівняно профілі температури тіла протягом 72 год лікувальної гіпотермії у новонароджених, в яких у подальшому виникла або не розвинулась церебральна лейкомаляція. Результати проведеного мультиваріантного дисперсійного аналізу (ANOVA) не виявили достовірної відмінності між групами (р=0,890). Висновок. Пасивна гіпотермія з підтримкою температури тіла 33–35 °С є ефективною процедурою. Коливання температури тіла ±0,5 °С за межі цього коридору, а також початок проведення гіпотермії в термін понад 6 год після народження не мають істотного впливу на перебіг та наслідки помірної і тяжкої гіпоксично-ішемічної енцефалопатії The aim of the study – to determine the impact of body temperature profile during therapeutic hypothermia period on outcomes of moderate to severe hypoxic-ischemic encephalopathy. Materials and Methods. Data of 205 term infants with hypoxic-ischemic encephalopathy according to Sarnat scale stage II-III was collected during ≤72 hours of life. All the infants were stratified by the time of admission to the BAITH into the group 0–6 hours after delivery (n=56) and the group over 6 hours of life (n=149). The analysis of impact of passive hypothermia 33–35°С on outcomes of treatment of hypoxic ischemic encephalopathy was established. Results and Discussion. There was no significant difference between study groups regarding the total duration of respiratory support (p=0.296), days of trachea extubation (p=0.468), and the length of treatment in BAITH (p=0.165). A significant difference was found in the total duration of in-hospital treatment between the group of 0–6 hours after birth and group over 6 hours of life (25 [18.3–33] days respectively, vs. 22 [14–29], p=0.032). In addition, the body temperature profile during 72 hours of hypothermia period compared between babies, which subsequently developed or did not develop cerebral leukomalacia. The results of the multivariate analysis of variance (ANOVA) did not reveal a significant difference between the groups (p=0.890). Conclusion. Passive hypothermia with body temperature of 33–35°C is an effective procedure, the temperature fluctuation of ±0.5°C beyond the limits of this corridor, as well as the beginning of hypothermia over 6 hours after delivery, have no significant impact on the results of treatment and outcome of moderate and severe hypoxic-ischemic encephalopathy Дод.точки доступу: Мочульська, О. М. Вільних прим. немає |