Хромильова, О. В. Щодо поєднання гліцину та тіотриазоліну в одній лікарській формі [Текст] / О. В. Хромильова // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 2. - С. 181-185 MeSH-головна: ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (терапевтическое применение, фармакокинетика, химический синтез) ГЛИЦИН -- GLYCINE (терапевтическое применение, фармакокинетика) ТЕРМОГРАВИМЕТРИЯ -- THERMOGRAVIMETRY (методы) ТАБЛЕТКИ -- TABLETS (фармакокинетика, химический синтез) Анотація: Початок нинішнього тисячоліття ознаменувався значним поширенням серцево-судинних захворювань, які посіли 1–2 місця у структурі смертності промислово розвинених країн. Певний інтерес як перспективний первинний нейропротектор викликає гліцин. Він забезпечує нормальне функціонування NMDA-рецепторів завдяки впливу на гліцинові сайти, має метаболітотропний та енерготропний ефекти. Є дані про здатність антиоксиданта тіотриазоліну потенціювати терапевтичну дію нейрометаболічних церебропротекторів. Тому цікавим є створення нового комбінованого препарату на основі гліцину та тіотриазоліну. Мета роботи – обґрунтування можливості комбінування гліцину з тіотриазоліном в одній лікарській формі за допомогою дериватографічного дослідження. Матеріали та методи. Як об’єкти термогравіметричних досліджень використовували субстанції тіотриазоліну (виробник – ДП «Завод хімічних реактивів» Науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» НАН України), гліцину (Pharmaceutical Co., Ltd, КНР), суміші гліцин-тіотриазолін, яку приготували на кафедрі фармацевтичної хімії ЗДМУ. Термографічний аналіз здійснили на приладі дериватограф «Shimadzu DTG-60» (Японія) з платиново-платинородієвою термопарою при нагріванні зразків в алюмінієвих тиглях (від 18 ?С до 250 ?С). Як еталонну субстанцію використовували ?-Al2O3. Швидкість нагрівання становила 10 ?С/хв. Маса досліджуваних зразків – від 13,43 мг до 28,68 мг. Дериватограф графічно фіксував дані, що одержали, у вигляді кривих T, DTA, TGA. Результати. Під час роботи виконували термогравіметричний аналіз субстанції тіотриазоліну, гліцину, суміші гліцин-тіотриазолін. Виявили, що при нагріванні суміші гліцину та тіотриазоліну до 118 ?С речовини залишаються у вигляді порошків, а при нагріванні надалі маса зразка зменшується. Тому вважаємо, що в технологічному процесі виготовлення лікарських форм доцільно здійснювати технологічні операції при температурі не вище ніж 118 ?С. Висновки. За даними термогравіметричного аналізу субстанції гліцину, тіотриазоліну, суміші гліцин-тіотриазолін, необхідно відзначити, що суміш тіотриазоліну та гліцину є сумішшю діючих речовин, які не взаємодіють між собою та можуть бути в одній лікарській формі у вигляді таблеток. Вільних прим. немає |