Бітчук, М. Д. Спостереження феномена міокардіального станінга серед хворих неврологічного профілю [Текст] / М. Д. Бітчук, О. В. Кудінова, Є. О. Баусов // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 58 Анотація: Ознаки міокардіального станінга все частіше констатують серед хворих з мозковим інсультом (МІ) та тяжкою черепно-мозковою травмою (ТЧМТ). Патологічні зміни ЕКГ знаходять у 60-90% хворих на МІ. Пригнічення помпової функції серця констатують як на тлі геморагічного, так й ішемічного МІ, а також у постраждалих на ТЧМТ. МЕТА РОБОТИ Виявлення випадків проявів міокардіального станінга серед пацієнтів неврологічного та нейрохірургічних відділень міської багатопрофільної лікарні швидкої допомоги та оцінка їх перебігу. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ Пацієнти з ішемічним (n=7), геморагічним МІ (n=12) та з ТЧМТ (n=9), яким надавалася допомога у ВІТ багатопрофільної лікарні екстреної медичної допомоги. Порушення помпової функції серця виявляли за допомогою трансторакального ультразвукового дослідження (ТУЗД) з додатковою об’єктивізацією стану центральної гемодинаміки за допомогою тетраполярної грудної реографії; артеріотензометрія; визначення центрального венозного тиску (ЦВТ); фотоплетизмометрії; ЕКГ-дослід- ження в 12 відведеннях та моніторинг; визначення вмісту серцевого тропоніну І в плазмі крові; оцінка неврологічного статусу. РЕЗУЛЬТАТИ Всі пацієнти, в яких було виявлено ознаки міокардіального станінга мали порушення функції свідомості з її депресією та оцінкою за шкалою ком Глазго 11 балів. Підозра в наявності зменшення продуктивності серця виникала при появі артеріальної гіпотензії із зростанням ЦЗ Т 80 мм H2O. У частки хворих систолічний артеріальний тиск міг сягати 110-120 мм Hg, проте визначалися порушення об’ємного периферичного капілярного кровообігу із зменшенням показника перфузійного індексу до 1% й менше. Перфузійний індекс був зменшеним у всіх хворих. При ТУЗД знаходили ланки міокардіальної гіпокінезії. Фракція викиду могла перевищувати 50%, проте за даними тетраполярної грудної реографії ударний об’єм серця не сягав 1мл / кг маси тіла. Патологія ЕКГ була неспецифічною та полягала у наявності двозначних змін сегмента ST. Вони мали місце у всіх таких хворих, без виключення. Гострих вогнищевих змін не знаходили. Вміст тропоніну І в плазмі крові перевищував референтний інтервал (в нормі до 0,06 нг/мл), проте значного зростання концентрації (до 0,2 нг/мл і більше) не визначалося. Позитивна динаміка мала місце на фоні створення тривалої нейровегетативної блокади за допомогою тіопенталу натрію та діазепаму в умовах ШВЛ. Потреба в застосуванні допаміну не перевищила 24 годин. Після цих заходів інтенсивної терапії мала місце позитивна динаміка ЕКГ. ВИСНОВОК Феномен міокардіального станінга виявляється не тільки у хворих з провідною патологією коронарних судин. Його розвиток цілком можливий у пацієнтів неврологічного та нейрохірургічного профілю, що відбиває термін «неврогенний станований міокард» Дод.точки доступу: Кудінова, О. В. Баусов, Є. О. Вільних прим. немає |