Показники редокс-стану мамарної жирової тканини - важливий фактор пухлинного мікрооточення у хворих на рак молочної залози [Текст] / А. П. Бурлака [та ін.] // Онкология. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 130-134. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ТРОЙНОЕ НЕГАТИВНОЕ НОВООБРАЗОВАНИЕ МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ -- TRIPLE NEGATIVE BREAST NEOPLASMS (диагностика, осложнения)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения)
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
НОВООБРАЗОВАНИЙ МИКРООКРУЖЕНИЕ -- TUMOR MICROENVIRONMENT
ЖИРОВАЯ ТКАНЬ -- ADIPOSE TISSUE
ОКИСЛИТЕЛЬНО-ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ РЕАКЦИИ -- OXIDATION-REDUCTION
Анотація: Мамарна жирова тканина (МЖТ) — це неоднорідна популяція клітин, яка представлена адипоцитами та їх попередниками, ендотеліальними клітинами, макрофагами, перицитами. Через різноманітність функцій продукованих її клітинами супероксидних радикалів (СР), оксиду азоту (NO), стероїдних гормонів МЖТ може впливати на розвиток та прогресування раку молочної залози (РМЗ). Мета: дослідження рівнів показників редокс-стану МЖТ хворих на тричі негативний (ТН) РМЗ з цукровим діабетом 2-го типу. Об’єкт і методи: досліджено зразки прилеглої до пухлини (1 см) МЖТ 39 хворих на ТН РМЗ ІІ–ІІІ стадії з нормоглікемією (n = 23) та з цукровим діабетом 2-го типу (n = 16). За показником відношення об’єму МЖТ до загального об’єму молочної залози (7 ÷ 56%, медіана 21%) хворих було розподілено на 2 групи: об’єм МЖТ 21% і 21%. Визначення активності цитохрому Р450, вмісту NO і швидкості генерування СР в МЖТ проводили методом електронного парамагнітного резонансу. Рівень окисних пошкоджень ДНК (8-охоdGu) в МЖТ визначали спектрофотометрично. Рівень експресії адипонектину — методом імуногістохімії. Результати: у хворих на ТН РМЗ (нормоглікемія) з об’ємом МЖТ 21% відмічали зростання швидкості генерування СР, рівня окисних пошкоджень ДНК та сумарної активності цитохрому Р450 при зниженні рівня експресії адипонектину (в 1,7 раза) та NO порівняно з хворими, у яких об’єм МЖТ становив 21%. У хворих на РМЗ з порушенням вуглеводного обміну (цукровий діабет 2-го типу) при об’ємі МЖТ 21% відмічали зростання швидкості генерування СР, рівня окисних пошкоджень ДНК, активацію системи детоксикації (цитохром Р450), зниження рівнів експресії адипонектину та NO порівняно з пацієнтками з об’ємом МЖТ 21%. Висновки: виявлено порушення співвідношення гормональних та генотоксичних показників у МЖТ, які визначаються як локальними (розміщення ЖТ відносно пухлини), так і системними факторами (порушення вуглеводного обміну)
Дод.точки доступу:
Бурлака, А. П.
Вовк, А. В.
Мотузюк, І. М.
Сидорчук, О. І.
Лукін, С. М.
Вірко, С. В.
Вільних прим. немає
|