Дослідження нового показника автоімунного навантаження в генезі цукрового діабету 1 типу [Текст] / З. В. Осадчук [та ін.] // Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 2. - С. 52-56 MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (кровь) АУТОАНТИТЕЛА -- AUTOANTIBODIES (кровь) Кл.слова (ненормовані): Белок eEF1A1 Анотація: Мета роботи — пошук нового маркера автоімунного накопичення в генезі цукрового діабету (ЦД) 1 типу. Матеріали та методи. За допомогою імуноферментного методу проведено дослід­ження рівня антитіл до білка еЕF1А1 в крові 45 хворих на ЦД 1 типу, які перебували на стаціонарному лікуванні у Львівському обласному ендокринологічному диспансері з березня по червень 2017 р. Статева та вікова структура дослід­жуваної групи нараховувала 25 (55,6 %) жінок та 20 (44,4 %) чоловіків. Вік пацієнтів коливався від 17 до 67 років, а середній вік маніфестації хвороби в основній групі складав (15,7 ± 0,4) року (період початку лікування після підтвердження діагнозу у хворих на ЦД 1 типу коливався від 1 до 15 років). Контрольну групу склали 35 осіб відповідного віку та статі, де в родині заперечували наявність ЦД. Результати та обговорення. При порівнянні основних клінічних особливостей соматичних захворювань в обох групах виявлено достовірне (р < 0,05) домінування ускладнень ЦД в основній групі: серцево-судинної (35,6 %), офтальмологічної (55,6 %) патологій, ураження нервової системи (66,7 %). У 28 (62,2 %) хворих на ЦД 1 типу виявили поєднання ускладнень кількох систем організму, що залежало від тяжкості перебігу у них вказаної патології. Висновки. Певна концентрація антитіл до білка еЕF1A1 у крові осіб з ЦД продемонструвала високий рівень діагностично значущих антитіл (від 1: 320 до 1: 640) у 10 (22,2 %) хворих на ЦД, що достовірно (р < 0,05) перевищувало дані групи контролю. Подальше розширення групи хворих ЦД 1 типу допоможе краще оцінити можливість впровадження автоантитіл до білка еЕF1A1 як уточнюючого маркера для діагностики цієї автоімунної патології Objective — the search for the new marker of autoimmune accumulation in the genesis of type I diabetes mellitus (DM-1). Materials and methods. With the use of immune enzymatic assay, investigations have been performed of the levels of antibodies to еЕF1А1 protein in the blood of 45 in-hospital patients with DM-1, treated in Lviv Regional Endocrine dispensary form March to June of the year 2017. The investigated group consisted of 25 (55,6 %) women and 20 (44,4 %) men. Patients’ age ranged 17 to 67 years. The mean duration of the disease manifestation in the main group was (15.7 ± 0.4) years (the period of the treatment start after the DM diagnosis confirmation varied 1 to 15 years). The control group consisted of 35 age- and gender-matching subjects, without family DM history. Results and discussion. The comparison of the main clinical peculiarities of the somatic diseases in both groups reveled the significant (р < 0.05) prevalence of the DM complications in the main group: cardiovascular (35.6 %), ophthalmic (55.6 %) pathologies, neurological disorders (66.7 %). In 28 (62,2 %) DM-1 patients, the combined complications of several systems were observed, that depended on the severity of the disease course. Conclusions. The determined concentration of antibodies to the eEF1A1 protein in the blood of subjects from the comparison groups demonstrated a higher level of diagnostically significant antibodies (from 1 : 320 to 1 : 640) in 10 patients (22.2 %), which significantly (p < 0.05) exceeded data from control group. Further expansion of the group of patients with type 1 DM for research would promote better evaluation of the possibility of the introduction of antibodies to еЕF1A1 protein as a specifying marker for diagnosis of this autoimmune pathology Дод.точки доступу: Осадчук, З. В. Акопян, Г. Р. Вендзилович, Ю. М. Данилевич, Н. Р. Кіцера, Н. І. Ковалів, І. Б. Новосильна, О. В. Вільних прим. немає