Ніколенко, Є. Я. Ожиріння в розвитку ішемічної хвороби серця (за даними популяційних досліджень) [Текст] / Є. Я. Ніколенко, О. В. Мартиненко // Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 2. - С. 75-78 MeSH-головна: ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (осложнения, эпидемиология) ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (осложнения, эпидемиология, этиология) ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS Анотація: Дослідження великих груп людей у рамках підходу big data виявляють ключові особливості багатофакторних механізмів розвитку коморбідної патології. Граничні значення, послідовність зрушень цих показників у ході реалізації факторів ризику і предикторів найбільш соціально важливих хронічних неінфекційних захворювань доцільно визначати на доклінічному етапі в популяційних умовах. Клініко-епідеміологічними методами обстежено організовані контингенти загальною кількістю 4012 осіб обох статей (1866 чоловіків і 2146 жінок) у віці 20—59 років та неорганізований контингент загальним об’ємом 7629 чоловіків у віці 40—59 років. Встановлено популяційну поширеність ожиріння та різних форм ішемічної хвороби серця, популяційні рівні основних факторів ризику (ФР). Так, серед організованих контингентів поширеність ожиріння була найбільшою у порівнянні з іншими ФР та склала 31,7 % для чоловіків та 29,3% для жінок.У ході 5-річного проспективного дослідження методами множинної логістичної регресії сформовано регресивні криві щодо нових випадків інфаркту міокарда (ІМ). Виведено інтегральний показник щодо процентного збільшення нових випадків ІМ на 1000 осіб/рік спостереження в залежності від наявності або відсутності ожиріння та інших основних факторів ризику, які були виявлені на первинному скринінговому обстеженні. Продемонстровано відсоткове збільшення нових випадків ІМ на 1000 осіб на рік спостереження за наявності ожиріння у віковій групі 50—59 років. Застосована математична модель дозволяє здійснювати контроль і корекцію чинників ризику на доклінічному етапі залежно від наявності або відсутності факторів ризику, провісників захворювання. Виходячи з мультифакторіальності генезу хронічної патології і чинників, що впливають на її розвиток, найбільш доцільним є проведення досліджень з використанням клініко-епідеміологічних методів у рамках доказової медицини Studies of large groups of people within the framework of the big data approach show the key features of the multifactorial mechanisms for the development of comorbid pathology. Limit values, the sequence of shifts of these indicators during the implementation of risk factors and predictors should be determined at the preclinical stage in the population conditions. Clinical and epidemiological methods were used to examine organized contingents — 4,012 subjects (1,866 men and 2,146 women) aged 20—59 years, unorganized contingent — 7,629 men aged 40—59 years. The population prevalence of obesity and coronary artery disease has been established together with the levels of these indicators. During the five-year prospective study the authors determined an integral indicator of the percentage increase in new cases of myocardial infarction (MI) per 1000 people/year of observation, depending on the presence of obesity and other risk factors that were found on the primary screening. The percentage increase of MI cases per 1000 people/year of observation in the presence of obesity, mainly among women in the 50—59 age group, has been demonstrated. The applied mathematical model allowed the monitoring and correction of risk factors at the preclinical stage, depending on the presence or absence of risk factors, predictors of the disease. Based on the multifactorial nature of the genesis of chronic pathology and the resulting difficulties of early detection of their precursors, the conduction of trials using clinical and epidemiological methods within the framework of evidence-based medicine seems to be most expedient Дод.точки доступу: Мартиненко, О. В. Вільних прим. немає |