Кириченко, Н. М.     Особливості нейрогуморального статусу у жінок з артеріальною гіпертензією та діастолічною дисфункцією залежно від маси тіла [Текст] / Н. М. Кириченко // Здоров’я жінки. - 2019. - № 8. - С. 64-67. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм, осложнения, патофизиология) ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (метаболизм, осложнения, патофизиология) СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ДИАСТОЛИЧЕСКАЯ (метаболизм, осложнения, патофизиология) Анотація: Ожиріння впливає на серцево-судинну захворюваність та смертність незалежно від статі, етнічної чи расової приналежності. Ожиріння пов’язане із запаленням, розвитком артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, дисліпідемії та підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань. Зміна структури лівого шлуночка при ожирінні призводить до діастолічної дисфункції і, зрештою, до систолічної дисфункції та серцевої недостатності. Мета дослідження: вивчення особливостей нейрогуморального статусу у жінок з артеріальною гіпертензією (АГ) та діастолічною дисфункцією (ДД) залежно від індексу маси тіла (ІМТ). Матеріали та методи. Для досягнення мети було обстежено 101 пацієнта, які підписали добровільну згоду на участь у дослідженні. Пацієнти були розподілені на групи згідно з ІМТ: до І групи увійшли 20 пацієнтів з ІМТ до 25 кг/м2, до II групи – 22 особи з ІМТ від 30,0 кг/м2 до 34,9 кг/м2, до III групи включено 34 хворих з ІМТ від 35,0 кг/м2 до 39,9 кг/м2, до IV групи – 25 хворих з ІМТ більше 40 кг/м2. У дослідження долучались пацієнти жіночої статі віком 40–60 років з АГ ІІ стадії 2–3-го ступеня з ДД та збереженою фракцією викиду. Усім групам пацієнтів проводили комплексне клінічне, лабораторне та ультразвукове обстеження. Статистичне оброблення даних виконували з використанням Statistica for Windows версії 6.0. Результати. Пацієнти з нормальною масою тіла мали достовірно (p0,05) нижчі рівні атерогенних ліпопротеїдів та тригліцеридів, ніж пацієнти з ожирінням (ОЖ). Особи з ОЖ 3 мали достовірно (p0,05) вищі рівні загального холестерину, тригліцеридів і ЛПНЩ, ніж пацієнти з груп I–III. Також була визначена достовірна (p0,05) різниця рівнів адипокінів: зростання рівня лептину і зниження рівня адипонектину при збільшенні маси тіла пацієнтів. Показники прозапальної активності у пацієнтів з ОЖ 3 були достовірно (p0,05) вищими, ніж у пацієнтів з нормальною масою тіла, а також порівняно з особами з ОЖ 1–2. При цьому рівні зазначених показників у пацієнтів з ОЖ І та ІІ ступеня достовірно не відрізнялися між групами. Заключення. У жінок з АГ 2-го та 3-го ступеня, ожирінням І–ІІІ ступеня та діастолічною дисфункцією достовірне зниження вмісту в крові адипонектину спостерігається в умовах ІМТ 39,9 кг/м2. При цьому зростання лептинемії має пропорційний характер від І до ІІІ ступеня ожиріння з максимальними показниками в осіб з ІМТ 39,9 кг/м2. Також у цих осіб спостерігається достовірне збільшення кількості атерогенних ліпідних фракцій та підвищення вмісту у крові факторів системної запальної відповіді Вільних прим. немає