Дзюб, Г. К.     Психодиагностика суицида [Текст] / Г. К. Дзюб, В. А. Процик // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2019. - № 1/2. - С. 3-8. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: САМОУБИЙСТВО -- SUICIDE (профилактика и контроль, психология) СУИЦИДАЛЬНЫЕ НАМЕРЕНИЯ -- SUICIDAL IDEATION ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА, РУКОВОДСТВО ПО ДИАГНОСТИКЕ -- DIAGNOSTIC AND STATISTICAL MANUAL OF MENTAL DISORDERS ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ САМООЦЕНКА -- DIAGNOSTIC SELF EVALUATION ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- PSYCHOLOGICAL TESTS Анотація: Предложена оригинальная гипотеза обнаружения готовности к самоубийству: диссоциация между низкой самооценкой и высоким уровнем притязаний имеет место при всех видах суицида. Главным положением является то, что суицид совершается в ситуации, когда окружающие условия являются или представляются полностью несовместимыми с самооценкой человека, сохранением личности, тогда защитная приспособительная реакция личности совершается самым радикальным способом – самоуничтожением. Поэтому для обнаружения готовности к самоубийству можно использовать методы экспериментально-психологического (психодиагностического) исследования. Это методы самооценки ситуации, т. е. тестоценки собственных достоинств, а также определения уровня притязаний в поведении. Расхождение показателей этих тестов будет отражать степень готовности к суициду. Путём клинического и экспериментально-психологического исследований получено подтверждение. На материале 240 испытуемых использовались модифицированные методики Дембо – Рубинштейн и Hoppe. Основную группу составили 160 лиц, совершивших суицидальную попытку, из них 98 женщин и 62 мужчины, средний возраст (41,0 ± 9,7) года, в том числе 86 – с депрессивными расстройствами, 46 – с невротическими нарушениями и 28 психически здоровых. В контрольной группе было 80 здоровых, не совершавших суицидальных попыток, с идентичными гендерным соотношением, средним возрастом и социальным положением. Модификация методик заключалась в том, чтобы результаты были представлены в количественном выражении в баллах. В основной группе показатели диссоциации между высоким уровнем притязаний и низким уровнем самооценки по методикам Дембо – Рубинштейн и Hoppe были 46,8 ± 4,6, а в контрольной – 27,00 ± 5,24 (Р 0,001). Отличие между диссоциациями в основной и контрольной группах очень значительное (Р 0,0005), показатели 40–45 баллов свидетельствуют о суицидальном риске, а 50–55 уверенно указывают на предстоящую попытку самоубийства. В итоге гипотеза подтверждена и возникает валидный метод предсказания суицида или оценки степени его риска. Способ пригоден для практического использования Запропоновано оригінальну гіпотезу виявлення готовності до самогубства: дисоціація між низькою самооцінкою і високим рівнем домагань має місце при всіх видах суїциду. Головним положенням є те, що суїцид відбувається в ситуації, коли навколишні умови є або уявляються повністю несумісними з самооцінкою людини, збереженням особистості, тоді захисна пристосувальна реакція особистості відбувається найрадикальнішим способом – амознищенням. Тому для виявлення готовності до самогубства можна використати методи експериментально-психологічного (психодіагностичного) дослідження. Це методи самооцінки ситуації, тобто тест оцінки власних достоїнств, а також визначення рівня домагань в поведінці. Розбіжність показників цих тестів буде відображати ступінь готовності до суїциду. Шляхом клінічного й експериментально-психологічного дослідження отримано підтвердження. На матеріалі 240 осіб використовували модифіковані методики Дембо – Рубінштейн та Hoppe. Основну групу становили 160 осіб, які здійснили суїцидальну спробу, з них 98 жінок і 62 чоловіки, середній вік – (41,0 ± 9,7) року, в тому числі 86 – з депресивними розладами, 46 – з невротичними порушеннями і 28 психічно здорових. У контрольній групі було 80 здорових, що не здійснювали суїцидальних спроб, з ідентичним гендерним співвідношенням, середнім віком і соціальним становищем. Модифікація методик полягала в тому, щоб результати були представлені в кількісному вираженні в балах. В основній групі показники дисоціації між високим рівнем домагань і низьким рівнем самооцінки за методиками Дембо – Рубінштейн та Hoppe були 46,8 ± 4,6, а в контрольній – 27,00 ± 5,24 (P 0,001). Відмінність між дисоціаціями в основній і контрольній групах дуже значна (P 0,0005), показник 40–45 балів свідчить про суїцидальний ризик, а 50–55 впевнено вказують на очікувану спробу самогубства. В результаті гіпотезу підтверджено і виникає валідний метод передбачення суїциду або оцінки ступеня його ризику, спосіб придатний для практичного використання An original hypothesis for the detection of suicidal readiness has been proposed: the dissociation between low self-esteem of personal qualitiesand high level of claims in behavior exists in all types of suicides. The main point is that suicide occurs in a situation where environmental conditions are appear to be completely incompatible with a person’s self-esteem; preserving the personality then the protective adaptive response of the personality is accomplished in the most radical way – self-destruction. Therefore, to detect readiness for suicide, you can use the methods of experimental psychological (psychodiagnostic) research. These are methods of self-assessment of a situation, that is, a tests assessing one’s own merits and determining the level of claims in behavior. Discrepancies in the performance of these tests will reflect the degree of readiness for suicide. Confirmation has been obtained through clinical and experimental psychological research. On the material of 240 subjects, the modified methods of Dembo – Rubinstein and Hoppe were used. The main group consisted of 160 persons who committed suicidal attempts, of which 98 women and 62 men, average age (41.0 ± 9.7) years, including 86 with depressive disorders, 46 with neurotic disorders and 28 mentally healthy. In the control group there were 80 healthy individuals who did not commit suicidal attempts, with identical gender balance, average age and social status. The modification of the methods was that the results were presented in quantitative terms in points. In the main group, the dissociation indicators between the high level of claims and low self-esteem according to the methods of Dembo – Rubinstein and F. Hoppe were 46.8 ± 4.6, and in the control group – 27.00 ± 5.24 (P 0,001). The difference between dissociation in the main and control groups is very significant (P 0,0005), a score of 40–45 points indicates a suicidal risk, and 50–55 and more confidently point to the upcoming suicide attempt. As a result, the hypothesis is confirmed and a valid method of predicting suicide or assessing the degree of its risk arises; the method is suitable for practical use Дод.точки доступу: Процик, В. А. Вільних прим. немає