Особенности общения врача с особыми группами больных и в конфликтных ситуациях [Текст] / Л. В. Усенко [и др.] // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 3. - С. 4-9. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: ЗДРАВООХРАНЕНИЯ КОММУНИКАЦИИ -- HEALTH COMMUNICATION (методы) ВРАЧ-БОЛЬНОЙ ОТНОШЕНИЯ -- PHYSICIAN-PATIENT RELATIONS ОБЩЕНИЕ -- COMMUNICATION КОНФЛИКТ (ПСИХОЛОГИЯ) -- CONFLICT (PSYCHOLOGY) Анотація: У статті звертається увага на важливий компонент лікувального процесу, якому треба приділяти особливу увагу при підготовці молодого лікаря — комунікацію між лікарем та хворим і його родичами; вказуються особливості сучасного хворого; наводяться дані щодо функцій, типів, систем і моделей спілкування; роз­глядаються особливості спілкування з «тяжкими» пацієнтами, а також причини конфліктних ситуацій та деякі способи їх усунення. Відмітні риси сучасного хворого: схильність до контролю за станом власного здоров’я при одночасному безвідповідальному ставленні до нього; при виявленні захворювання шукає в себе найгірше; погіршення морального обличчя на тлі падіння моралі суспільства, що відбивається на культурі поведінки хворого, робить його більш агресивним; сучасний хворий більш поблажливий до себе при надзвичайно вимогливому ставленні до лікаря. Виділяють декілька взаємопов’язаних функцій спілкування: інформаційну, інтерактивну, перцептивну, емотивну (афективно-комунікативну). Розрізняють рівні спілкування: соціально-рольовий (ритуальний); діловий; інтимно-особистісний. Виділяють три типи спілкування: імперативне; мані­пулятивне; діалогічне (засноване на рівноправності партнерів). У процесі спілкування лікаря з хворими залежно від обставин може бути використано дві системи спілкування: вербальна і невербальна. У взаємо­відносинах «лікар-пацієнт» Р. Вітч виділяє 4 моделі: патерналістську, технократичну, колегіальну і контрактну. Кож­ному хворому потрібен індивідуальний підхід, індивідуальні форми спілкування та заходи лікарського психо­терапевтичного впливу, особливо в спілкуванні лікаря з так званими тяжкими хворими, а також при ризику розвитку конфліктних ситуацій. Причини конфліктних ситуацій: недостатньо уважне ставлення до хворого; характерологічні особливості лікаря і хворого; витік недостовірної інформації про стан здоров’я хворого з боку молодшого й середнього медичного персоналу; відсутність інформаційної згоди хворого на лікування; від­сутність узгодженості дій лікарів різних спеціальностей; дефекти ведення медичної документації; професійна некомпетентність The article describes an important component of the medical process which should be paid a special attention: the preparation of a young doctor – the communication between the physician and the patient and his relatives. Distinctive features of a modern patient: the tendency to control the state of his own health with simultaneous irresponsible attitude towards it; when revealing a disease, he/she is looking for the worst in himself/herself; the reduction of the moral character against the background of a decline in the morals of society, which affects the culture of the patient’s behavior, makes him/her more aggressive; a modern patient is more lenient to himself/herself with an extremely demanding attitude to the doctor. Several interrelated functions of communication are distinguished: informational, interactive, perceptual, emotive (affective-commutative). The levels of communication are distinguished: social-role (ritual); business; intimate-personal. There are three types of communication: imperative; manipulative; dialogical (based on equal partnership). In the process of communication of the physician with patients, depending on the circumstances, two systems of communication can be used: verbal and nonverbal. In the relationship "patient-physician" R. Witch identifies 4 models: paternalistic, technocratic, collegian, and contractual. Each patient needs an individual approach, individual forms of communication and measures of physician’s psychotherapeutic influence, especially in the communication of the doctor with so-called “difficult” patients, as well as at the risk of conflict situations. Causes of conflict situations are: insufficient attention to the patient; characteriological features of a doctor and a patient; unreliable information about the state of health of the patient from the part of junior and middle medical personnel; lack of patient’s information consent for treatment; lack of coordination of the actions of different medical specialists; defects in the maintenance of medical records; professional incompetence Дод.точки доступу: Усенко, Л. В. Криштафор, А. А. Тютюнник, А. Г. Петрашенок, Е. В. Оленюк, Д. В. Мачужак, А. А. Скулинец, О. В. Вільних прим. немає