Relapses in multiple sclerosis [Text] / O. O. Nikolenko [et al.] // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 3. - P87-96. - Bibliogr. at the end of the art. MeSH-головна: СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (диагностика, патофизиология, этиология) РЕЦИДИВ -- RECURRENCE Анотація: Exact causes of contradictions in the understanding of relapsing course as characteristic phenomenon of multiple sclerosis (MS) and primarily relapsing-remitting type are still considered to be “sub rosa”. We tried to determine connection and correlation between seasonal dynamic factors, chronometric parameters of disease progression (age, disease duration) and frequency of relapses and the role of gender differences as well. A four-year prospective study included complete registration of all cases of MS exacerbations in resident patients with a relapsing-remmiting course of the disease according to McDonald criteria in Volyn region of Ukraine in 2010. Each patient had neurological score based on EDSS scale to ensure compliance with inclusion criteria. 128 patients (44 males and 84 females) with a remitting-recurring course of the disease were involved in this study. Statistical analysis was performed using SPSS 18, MedCalc and Microsoft Excel software using standard descriptive statistics, correlation and regression analysis. In total, 197 cases of MS relapses were registered. Episodes of relapses prevailed in winter-spring period. Multiple regression model including suggested climate factors showed multiple correlation coefficient – 0.55 (p0.01). The prevalence of MS was higher in females, while general incidence of recurrences was similar to males. However, relapse rate in different age groups differs: the rate of recurrence increases in women aged after 50 years (mean annualized relapse rate (ARR) Міастенія – відносно рідке автоімунне захворювання з невизначеною етіологією, що характеризується ураженням нервово-м’язових синапсів. На цей час виділяють такі основні напрямки лікування міастенії: симптоматичне лікування - антихолінестеразні препарати (АХЕП); імуномодулююче лікування («базове» лікування) – глюкокортикоїди, цитостатики, моноклональні антитіла; хірургічне лікування – тимектомія; короткострокове лікування – плазмаферез, імуноглобулін внутрішньовенно. Оцінка ефективності лікувальних підходів при міастенії в Україні до цього часу залишається недостатньою. Метою цієї роботи був аналіз лікувальних підходів у хворих на міастенію залежно від клінічної форми та тяжкості захворювання. З 2014 по 2017 рік було обстежено 182 хворих на міастенію, з них 147 (80,8%) пацієнтів з генералізованою формою захворювання, 35 (19,2%) – з очною. Клініко-неврологічне обстеження включало збір скарг, анамнезу захворювання та життя, неврологічне обстеження. Усім хворим визначали рівень антитіл до рецепторів ацетилхоліну (AchR) та м’язово-специфічної тирозин-кінази (MuSK) методом імуноферментного аналізу (ELISA), в т.ч.кількісно, а також визначали наявність антитіл до титину та SOX1 методом непрямої імунофлюоресценції. Із загальної вибірки менше третини (28,0%) обстежених пацієнтів приймали базове лікування, серед них жоден пацієнт з очною формою захворювання та лише 34,7% - з генералізованою (р0,001). Базове лікування більшою мірою було представлене серед хворих з ІІ класом міастенії (51,9%), що статистично значуще перевищувало (р0,001) частку таких хворих у ІІІ та IV класах (26,6% та 22,6% відповідно). Структура лікування у хворих ІІІ-го та IV-го класів статистично значуще не відрізнялася (р Дод.точки доступу: Nikolenko, O. O. Shulga, O. D. Kozliuk, V. V. Zheshko, O. M. Yurko, O. A. Dubinets, M. I. Вільних прим. немає