Zakharov, S. V.     The content of cytokines in the blood serum of patients with early latent syphilis in process of treatment [Text] / S. V. Zakharov, V. K. Zakharov, V. V. Gorbuntsov // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 3. - P96-101. - Bibliogr. at the end of the art. MeSH-головна: СИФИЛИСА СЕРОДИАГНОСТИКА -- SYPHILIS SERODIAGNOSIS (использование, методы) ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ, диагностическое применение, кровь) КРОВИ СЫВОРОТКА -- SERUM (микробиология, цитология) Анотація: Objective – to study the concentration of pro- and anti-inflammatory cytokines in patients with early latent syphilis before and after treatment. The study was conducted in 112 patients with early latent syphilis (52 men and 60 women) and 15 healthy persons of the control group – all aged 18-43. Serological tests were used: the classical complex of serological reactions (CSR), ELISA, the reaction of passive hemagglutination (RPGA), immunofluorescence reaction with absorption (RIF-abs) and RIF-200. Using ELISA, the levels of cytokines IL-2, IL-6, IL-10, TNFα, and INFγ were determined in serum (in patients with latent syphilis, before and after treatment). The analysis of the received data was carried out with application of the program package Statistics 6.0. To identify the relationships between the indices, Friedman’s nonparametric variance analysis with the definition of χ2 was used. The concentration of IL-10 before treatment in patients with early latent syphilis was significantly increased by 3.7 (14.9±0.9 pg/ml compared to the control group 4.11±0.5 pg/ml). The dependence of the content of this cytokine on the period of infection was established. It was found that one year after treatment concentration of IL-10 remained 1.8 times higher. The concentration of IL-6 was increased by 6.5 times in patients with latent early syphilis and was also dependent on the period of the infection, and also even 1.5-2 years after treatment the IL-6 content remained elevated. It was also found that in patients with latent early syphilis the concentration of IL-2 was increased by 2.3 times and it did not normalize in 24.5% of patients even two years after treatment. In patients with latent early syphilis, the concentration of TNFα was increased by 3.6 times. After treatment, the concentration of TNFα decreased, but exceeded the control values by 1.55 times. Further analysis of the concentration of TNFα revealed that, with a disease period of up to one year, the concentration of this cytokine was normal during ten months after treatment, and in patients with the disease period of more than one year, after treatment normalization of the TNFα level was absent in 64.5% even after 18 months. It was found that the concentration of INFγ in patients with early latent syphilis before treatment was increased by 3.8 times in comparison with the control group. After treatment, almost 25 % of patients with the duration of the infection more than one year revealed no normalization of INFγ and it was increased by 1.5 times. In patients with latent early syphilis there was a significant increase in the concentration of cytokines TNFα and INFγ, an imbalance of IL-2, IL-6, IL-10 as well as. The dependence of the cytokine concentration on the period of infection is noted. Based on the study of the cytokine status in patients with early latent syphilis with periods of infection of more than one year, the use of immunomodulatory therapy may be recommended. Increasing the concentration of such cytokines as TNFα, IL-6, IL-10 after treatment can be used as prognostic tests of serological resistance Мета роботи - вивчити концентрацію про- і протизапальних цитокінів у пацієнтів з раннім прихованим сифілісом до і після лікування. Дослідження проводилося у 112 пацієнтів з раннім прихованим сифілісом (жінок - 60, чоловіків - 52) і 15 здорових пацієнтів групи контролю віком 18-43 роки. Застосовували серологічні методи дослідження: РЗК, ІФА, РПГА, РІФ. Методом ІФА визначали в сироватці крові (у пацієнтів з прихованим сифілісом - до і після лікування) рівні цитокінів IL-2, IL-6, IL-10, TNFα, і INFγ. Аналіз отриманих даних проводився із застосуванням пакета програм Статистика 6.0. Для виявлення зв’язків між показниками застосовували непараметричний дисперсійний аналіз Фрідмана з визначенням χ2. Концентрація IL-10 до лікування в пацієнтів з раннім прихованим сифілісом була достовірно підвищена в 3,7 раза (14,9±0,9 пг/мл порівняно з групою контролю 4,11±0,5 пг/мл). Було встановлено залежність вмісту цього цитокіну від термінів інфекції. Було встановлено, що через один рік після лікування концентрація IL-10 залишалася підвищеною в 1,8 раза. Концентрація IL-6 була підвищена в пацієнтів з прихованим раннім сифілісом у 6,5 раза і також була залежна від термінів інфекції, і навіть через 1,5-2 роки після лікування вміст IL-6 залишався підвищеним. Було також встановлено, що в пацієнтів з прихованим раннім сифілісом концентрація IL-2 була підвищена в 2,3 раза і вона не нормалізувалася в 24,5% пацієнтів навіть через два роки після лікування. У пацієнтів з прихованим раннім сифілісом концентрація TNFα була підвищена в 3,6 раза. Після проведеного лікування концентрація TNFα у них зменшувалася, але перевищувала показники контролю в 1,55 раза. При подальшому аналізі концентрації TNFα було встановлено, що при термінах захворювання до одного року через десять місяців після лікування була нормалізація концентрації цього цитокіну, а в пацієнтів з термінами захворювання більше одного року після лікування нормалізації рівня TNFα не було в 64,5% навіть через 18 місяців. Було встановлено, що концентрація INFγ у пацієнтів з раннім прихованим сифілісом до лікування була підвищена в 3,8 раза порівняно з контрольною групою. Після лікування майже в 25% пацієнтів з термінами інфекції більше одного року нормалізації INFγ не було і він був підвищеним в 1,5 рази. У пацієнтів з прихованим раннім сифілісом спостерігається значне підвищення концентрації цито­кінів TNFα і INFγ, а також дисбаланс IL-2, IL-6, IL-10. Відзначається залежність концентрації цитокінів від термінів інфікування. На підставі вивчення цитокінового статусу в пацієнтів з раннім прихованим сифілісом з термінами інфікування більше одного року можна рекомендувати застосування імуномодулюючої терапії. Підвищення концентрації таких цитокінів, як TNFα, IL-6, IL-10, після лікування може бути використано в якості прогностичних тестів серологічної резистентності Дод.точки доступу: Zakharov, V. K. Gorbuntsov, V. V. Вільних прим. немає