Гавриленко, М. А. Імунопатогенетичні особливості реалізації функціонування вродженого імунітету в дітей зі стоматологічною та інвалідизуючою соматичною патологією [Текст] / М. А. Гавриленко // Патологія. - 2019. - Том 16, N 2. - С. 251-261 MeSH-головна: ГЕННАЯ ЭКСПРЕССИЯ -- GENE EXPRESSION (иммунология) РНК ИНФОРМАЦИОННАЯ -- RNA, MESSENGER (генетика) ИММУНИТЕТ ВРОЖДЕННЫЙ -- IMMUNITY, INNATE (иммунология) ИНВАЛИДЫ-ДЕТИ -- DISABLED CHILDREN ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование) Анотація: Мета роботи – вивчити імунопатогенетичні механізми реалізації функціонування вродженого імунітету в дітей зі стоматологічною та інвалідизуючою соматичною патологією. Матеріали та методи. Загальне стоматологічне обстеження пройшли 416 дітей з інвалідністю, які мали і стоматологічну патологію, віком від 2 до 18 років. І групу спостереження утворили 98 дітей із хворобами ЦНС, ІІ групу – 150 дітей із хворобами крові; ІІІ групу – 70 дітей із хворобами органів дихання; IV – 98 дітей із розладами психіки, а V (контрольну) групу – 50 дітей без соматичної інвалідизувальної патології. В обстежених дітей, за рекомендаціями Dental Health Foundation, враховували вікові періоди розвитку зубів, співвідносили з основними етапами дитинства та критичними періодами становлення імунної системи: вік тимчасового прикусу (від 2 до 5 років), змінного прикусу (від 6 до 10 років), постійного прикусу (від 11 до 18 років). В обстежених використали методи дослідження: клініко-лабораторні (для вивчення стану твердих тканин зубів, тканин пародонта, гігієни порожнини рота), фотоколориметричний (для дослідження рівня лізоциму), імуноферментний (для визначення секреторного імуноглобуліну А – sIg A). Мікробіологічне дослідження зубного нальоту та молекулярно-генетичний аналіз (для визначення експресії матричної РНК толл-подібних (мРНК Toll-like) рецепторів (TLR) 2 і 4 типу, ядерного фактора кВ (NF-?B) і прозапальних інтерлейкінів (IЛ-1? і IЛ-17А)) здійснені в 93 дітей з особливими потребами та карієсом і хронічним катаральним гингівітом і 25 соматично здорових дітей. Для визначення рівня експресії використовували ампліфікатор CFX96™Real-Time PCR Detection Systems (Bio-Rad, США). Специфічні пари праймерів для аналізу досліджуваних і референсного генів підібрані за допомогою програмного забезпечення Primer-BLAST (NIH, США) та виготовлені фірмою Metabion (ФРН). Статистичне опрацювання виконали з застосуванням пакета ліцензійної програми Statistica for Windows 13 (StatSoft Inc., № JPZ804I382130ARCN10-J). Для всіх видів аналізу використовували рівень статистичної значущості р 0,05, при якому відмінності вважали вірогідними. Результати. Встановили, що в дітей з інвалідністю частота виявлення карісу становила 41,67–82,14 %, але в усіх обстежених пацієнтів у зубному нальоті були виділені мікроорганізми: Streptococcus non-haemolyticus, Streptococcus haemolyticus, Corynebacterium matruschotti. Рівень секреторного IgA в ротовій рідині в усіх дітей з інвалідністю становив у І групі 0,47 (0,46; 0,48) г/л; в ІІ – 0,45 (0,31; 0,47) г/л; в ІІІ – 0,42 (0,41; 0,43) г/л; в ІV – 0,33 (0,31; 0,35) г/л та вірогідно перевищував аналогічні показники у групі порівняння – 0,28 (0,26; 0,28) г/л. Лізоцим мав нижчий рівень у дітей з інвалідизувальними захворюваннями (у І групі – 5,75 (5,25; 5,89) мг/л; в ІІ – 5,1 (3,25; 5,45) мг/л; в ІІІ – 5,74 (5,65; 5,78) мг/л; в ІV – 5,62 (5,35; 5,85) мг/л), ніж у групі порівняння (7,26 (7,12; 7,45) мг/л). Молекулярно-генетичне дослідження вродженого імунітету показало вірогідне 5,6- і 1,6-разове збільшення транскрипційної активності мРНК гена TLR2 і TLR4 у букальному епітелії дітей із захворюваннями центральної нервової системи; 8,5- та 2,4-разове збільшення – в дітей із захворюваннями дихальних шляхів; 7,8- та 16,6-разове – у дітей із захворюваннями системи крові. У дітей із психічними розладами значущих змін рівня мРНК генів TLR2 і TLR4 не було. Активація паттерн-розпізнавальних рецепторів викликає транскрипційну індукцію гена NF-?B і прозапальних цитокінів IL-1? і IL-17A букальним епітелієм: рівні експресії мРНК IL-1? і IL-17A у дітей із захворюваннями ЦНС порівняно з контролем збільшувались у 8,9 і 7,7 раза (p 0,05) відповідно, у дітей із психічними захворюваннями рівень IL-17А підвищився у 2,2 раза (p 0,05), в дітей із захворюваннями дихальних шляхів і захворюванням системи крові експресія IL-1? підвищилася в 6,5 та 2,9 раза (p 0,05) відповідно, IL-17А – у 3,8 і 3,0 раза (p 0,05). Висновки. Визначені патогенетичні сигнальні шляхи реалізації функціонування вродженого імунітету залежно від інвалідизувального захворювання та механізми формування одонтогенної патології в умовах життєдіяльності негемолітичних та гемолітичних стрептококів і коринебактерій у зубному нальоті та особливостей продукції sIgA, лізоциму: в дітей із захворюваннями ЦНС – унаслідок транскрипційної активності мембранних толл-подібних рецепторів 4, експресії нуклеарного фактора кВ (NF-?B) та активності матричної РНК прозапальних цитокінів IL-1? і IL-17A; з хворобами крові – при активації матричної РНК мембранних толл-лайк рецепторів 2, 4, нуклеарного фактора кВ (NF-?B), інтерлейкіну 17A; з хворобами органів дихання – експресії інтерлейкіна 17А; з психічними розладами – при активації інтерлейкіна 1? та мембранних толл-подібних рецепторів інтерлейкіном 17А. Дод.точки доступу: Шумна, Т. Є. Вільних прим. немає |