Вплив умов отримання аутологічної плазми, збагаченої тромбоцитами, на динаміку морфологічних змін та деякі показники репаративної регенерації сухожилля після гострої механічної травми в експерименті [Текст] / В. В. Григоровський [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2019. - N 3. - С. 11-21. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: АХИЛЛОВО СУХОЖИЛИЕ -- ACHILLES TENDON (повреждения) ТРОМБОЦИТ-НАСЫЩЕННАЯ ПЛАЗМА -- PLATELET-RICH PLASMA КРОВИ КОМПОНЕНТОВ ИЗВЛЕЧЕНИЕ -- BLOOD COMPONENT REMOVAL (методы) РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS Анотація: Різноманітні фактори росту впливають на структуру та функції тканини сухожилля, що регенерує. Донині не відомо, чи мають вплив умови одержання аутологічної плазми, збагаченої тромбоцитами, на стан тканин сухожилля, що регенерує після травми сухожилля. Мета дослідження. Встановити ефективність впливу аутологічної плазми, збагаченої тромбоцитами (АПЗТ, platelet rich plasma, PRP), що була одержана за різних умов центрифугування крові, на репаративну регенерацію ахіллового сухожилля кролів після його часткового пошкодження. Матеріали і методи.Часткові тенотомії виконано на 18 кролях шляхом поперечного надрізання ахіллового сухожилля на ½ діаметра з наступним уведенням у зону ушкодження по 0,5 мл АПЗТ, отриманої внаслідок центрифугування, яке варіювало за числом обертів та тривалістю. Строки спостереження 21, 45 та 60 діб. Виконували гістологічне та морфометричне дослідження. Результати. Регенерація сухожилля після часткової тенотомії відбувається внаслідок проліферації юних фібробластів насамперед у перитендинії і по-ширюється на деяку відстань від країв тенотомованих пучків. Із збіл ьшенням строків у регенераті відбувається перебудова пучків колагенових волокон із відновленням їхньої товщини і паралельності та дозріванням теноцитів. Показник “вираженість контурів сухожильного регенерату” варіює: в контрольній групі дефект є добре вираженим на-віть у віддалені строки, а в групах, де застосовували АПЗТ, із збільшенням строків (45, 60 діб) переважають випадки, де локус пошкодження чітко не виявляється. Показник “відносна площа ділянок проліферації незрілих фібробластів” у більшості груп, де застосовували АПЗТ, має тенденцію до зменшення із збільшенням строків спостереження, найнижчі середні параметри були в групі з найбільш інтенсивним режимом одержання АПЗТ. Висновки. Застосування АПЗТ для аплікації в локус тенотомії сухожилля, ймовірно, сприяє більш швидкому, ніж у контролі, дозріванню клітин-фібробластів, які утворюють сухожильний регенерат у дефекті Дод.точки доступу: Григоровський, В. В. Коструб, О. О. Блонський, Р. І. Малюк, М. О. Григоровська, А. В. Вільних прим. немає