Прогностичне значення біомаркера окисного пошкодження ДНК (8-гідрокси-2’-гідроксигуанозину) для визначення ефективності використання неоад’ювантної хіміопроменевої терапії у хворих на місцево-поширений рак прямої кишки [Текст] / В. В. Звірич [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 2. - С. 119-122. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RECTAL NEOPLASMS (кровь, лекарственная терапия, радиотерапия, хирургия) ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY (методы) ПРОТИВООПУХОЛЕВОЙ КОМБИНИРОВАННОЙ ХИМИОТЕРАПИИ ПРОТОКОЛЫ -- ANTINEOPLASTIC COMBINED CHEMOTHERAPY PROTOCOLS (терапевтическое применение) ДНК ПОВРЕЖДЕНИЕ -- DNA DAMAGE БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь) ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS Анотація: Загалом частота місцево-поширеного раку прямої кишки (МПРПК) становить 5–22% усіх випадків раку прямої кишки, що більш ніж у 30% хворих унеможливлює виконання сфінктерозберігаючих операцій. Перспективним напрямом потенційного підвищення ефективності комбінованого лікування МПРПК є модифікація режиму неоад’ювантної хіміотерапії — заміна монотерапії фторпіримідинами на поліхіміотерапію за схемою CAPOX на основі оксаліплатину. 8-гідрокси-2’-дезоксигуанозин (8-oxo-dGuo) є одним з найбільш поширених продуктів окислювально-модифікованих пошкоджень ДНК і є маркером окисного процесу. За відсутності репарації наявний у ДНК 8-oxo-dGuo здатний спричиняти зупинку клітинного циклу та апоптоз. 8-oxo-dGuo може акумулюватися як в ядерній, так і в мітохондріальній ДНК, саме тому він вважається високоінформативним маркером розвитку злоякісних новоутворень та одним з важливих критеріїв відповіді пухлини на системне лікування. Матеріали та методи. Хворих з діагнозом дистального МПРПК з урахуванням методики неоад’ювантної хіміопроменевої терапії (НХПТ) рандомізували у співвідношенні 1:1. Основна група (n=57) отримувала променеву терапію сумарною вогнищевою дозою (СВД) 50,4 Гр, разовою вогнищевою дозою (РВД) 1,8 Гр, кількість сеансів — 28. Одночасно з проведенням ПТ хворі отримували поліхіміотерапію (ПХТ) за схемою CAPOX (2 цикли). Група порівняння (n=53) отримувала променеву терапію — СВД 50,4 Гр, РВД 1,8 Гр, кількість сеансів — 28 та монохіміотерапію препаратом капецитабіну (2 цикли). Рівень 8-oxo-dGuо визначали в периферичній крові до та після НХПТ. Результати. Середнє значення рівня 8-oxo-dGuо після проведення НХПТ було достовірно вищим за фізіологічну норму, яка становить у середньому 0,23±0,04 нмоль/мл•хв. Отримані дані також засвідчили відсутність достовірної різниці між досліджуваними групами за рівнем окисного пошкодження ДНК (основна — 3,07±0,08 нмоль/мл•хв, порівняння — 2,94±0,06 нмоль/мл•хв). Однак середній рівень 8-oxo-dGuо в крові хворих після завершення НХПТ становив 1,96±0,04 нмоль/мл•хв та 2,72±0,04 нмоль/мл•хв відповідно для основної та групи порівняння (р0,001). Проведений статистичний аналіз встановив, що дослідження рівня 8-oxo-dGuо, а саме його зниження, при застосуванні НХПТ на основі схеми CAPOX може бути незалежним чинником визначення ефективності застосування хіміопроменевої терапії у комбінованому лікуванні хворих на МПРПК (R2 Дод.точки доступу: Звірич, В. В. Бурлака, А. А. Колеснік, О. О. Михайлович, Ю. Й. Вільних прим. немає