Білецький, О. В.     Зміни концентрації електролітів плазми крові в умовах магнезіальної терапії у пацієнтів у стані травматичного шоку на тлі політравми / О. В. Білецький // Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 5. - С. 86-90. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (кровь, осложнения, терапия) ШОК ТРАВМАТИЧЕСКИЙ -- SHOCK, TRAUMATIC (кровь, терапия) ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS (кровь, терапия, этиология) ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы) РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы) МАГНИЯ СУЛЬФАТ -- MAGNESIUM SULFATE (прием и дозировка, терапевтическое применение) ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME Анотація: Терміни виведення пацієнтів із політравмою зі стану травматичного шоку серйозно впливають на кількість ускладнень, тривалість перебування пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії та вартість лікування. Раніше показано, що застосування гіпертонічного розчину магнію сульфату сприяє прискоренню стабілізації гемодинаміки у пацієнтів із політравмою. Мета дослідження: визначення концентрації основних електролітів у плазмі крові у процесі застосування гіпертонічного розчину магнію сульфату у постраждалих із політравмою, які перебували у стані гіповолемічного шоку. Матеріали та методи. У 24 пацієнтів із політравмою, які надходили до клініки у стані гіповолемічного травматичного шоку, в умовах операційної проводилася корекція гемодинаміки гіпертонічним розчином магнію сульфату у фізіологічному розчині. 25% розчин магнію сульфату вводився внутрішньовенно із розрахунку 0,35 ± 0,05 мл/кг маси тіла з метою створення осмотичного градієнта між внутрішньосудинною й інтерстиціальною рідиною, а також з метою блокування надходження натрію та кальцію до внутрішньоклітинного простору. У процесі застосування зазначеної методики вивчено зміни вмісту електролітів у плазмі крові. Визначали концентрацію магнію, калію, кальцію, натрію та хлоридів. Кров для вивчення вмісту електролітів забирали на таких етапах: 1) перед застосуванням гіпертонічного розчину магнію сульфату; 2) через 5–10 хвилин після повного закінчення інфузії магнію сульфату в фізіологічному розчині; 3) через 25–35 хвилин після повного закінчення інфузії магнію сульфату в фізіологічному розчині; 4) через 1 годину після повного закінчення інфузії магнію сульфату в фізіологічному розчині; 5) через 2 години; 6) через 6 годин; 7) через 24 години. Результати. Дослідження показало, що застосування цієї методики не було асоційоване із небезпечним підвищенням концентрації магнію в плазмі крові до рівня 4,0 ммоль/л і більше. А отже, не створювалося небезпеки пригнічення серцевої діяльності. Найвищий уміст магнію в плазмі крові спостерігали на 2-му етапі дослідження — через 5–10 хвилин після повного закінчення інфузії 25% розчину магнію сульфату у фізіологічному розчині. У середньому концентрація магнію становила 2,15 ± 0,17 ммоль/л. Таке підвищення концентрації магнію в плазмі крові було закономірно асоційоване із пригніченням сухожильних рефлексів і функції зовнішнього дихання. До кінця дослідження вміст магнію в плазмі крові поступово нормалізувався та становив 0,98 ± 0,09 ммоль/л. Висновки. Швидке введення до організму високої дози іонізованого магнію та сульфату призводило за принципом Гембла до тимчасового зменшення концентрації в плазмі крові інших електролітів. На певних етапах дослідження виявлено вірогідне зменшення вмісту в плазмі крові калію, натрію, хлоридів. Найменше змінювався вміст у плазмі крові кальцію Вільних прим. немає