Клініка і діагностика наслідків травматичних ушкоджень лицевого нерва [Текст] / Я. В. Цимбалюк [та ін.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2019. - N 5. - С. 22-28. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: ЛИЦЕВОГО НЕРВА ТРАВМЫ -- FACIAL NERVE INJURIES (диагностика, осложнения, этиология) ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, NEUROLOGICAL ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЯ -- ELECTROMYOGRAPHY (методы) ЛИЦЕВЫЕ МЫШЦЫ -- FACIAL MUSCLES (патофизиология) ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME Анотація: Наслідки ушкодження лицевого нерва (ЛН) є серйозною медичною та соціальною проблемою, оскільки руйнівно впливають на низку важливих аспектів людського життя (економічні, психологічні, естетичні), що значно знижує якість життя хворих. Мета дослідження: поліпшити результати хірургічного лікування хворих з ушкодженнями лицевого нерва шляхом оптимізації діагностики функціонального стану ЛН залежно від клінічного симптомокомплексу й оптимізації хірургічних методів лікування. Матеріали та методи. Додаткові інструментальні методи дослідження, а саме клініко-нейрофізіологічні (НФ), було проведено в 67 пацієнтів із наслідками ушкодження ЛН за період із 2012 по 2017 р. Ступінь порушення функції лицевого нерва оцінювали за шкалою House — Brackmann. Додатково застосовували такі нейровізуалізуючі методи, як комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, рентгенологічне та аудіометричне дослідження. Серед методів НФ-діагностики було використано: стимуляційну електроміографію, реєстрацію мигального рефлексу та голкову стимуляційну електроміографію. Комплекс нейрофізіологічної діагностики здійснювався на обладнанні «Нейро-МВП-4» («Нейрософт», РФ). Результати. Середні показники відновлення функції ЛН за шкалою House — Brackmann дорівнювали 2,94 ± 0,12 бала у групі хворих, яким проводили хірургічне лікування після 6 місяців після травми, і 2,45 ± 0,10 бала в групі хворих, які були прооперовані в терміни до 6 місяців після ушкодження ЛН. Між групами отримано відмінність на рівні значимості p = 0,017. Тобто кращі показники відновлення функції ЛН були в пацієнтів, у яких хірургічне втручання було проведено у більш ранньому періоді після травми (р 0,05). У нашому дослідженні кількість пацієнтів, у яких отримано високі показники відновлення (за шкалою House — Brackmann ІІ–ІІІ ст.) у терміни після 12 міс. після операції становила 60 із 67 (89,55 %), серед них максимальні показники відновлення до II ст. ми спостерігали у 27 пацієнтів (40,3 %). Гірші показники відновлення функції мімічних м’язів (до IV–V ст. за шкалою House — Brackmann) спостерігалися в 7 хворих (10,45 %). На результат лікування останньої категорії хворих негативно впливали значні терміни проведення хірургічного лікування після отримання травми і неповне дотримання рекомендацій із приводу реабілітаційного лікування в післяопераційному періоді. Показники різниці клінічних результатів відновлення залежно від етіології ушкодження не є статистично значущими. Висновки. Рання діагностика ушкодження лицевого нерва із застосуванням загальноприйнятих шкал та додаткових інструментальних методів важлива для визначення подальшої тактики ведення хворого, визначення ефективності проведеної реіннервації і прогнозу відновлення функції ЛН Дод.точки доступу: Цимбалюк, Я. В. Третяк, І. Б. Цимбалюк, В. І. Третьякова, А. І. Гацький, О. О. Вільних прим. немає