Мітченко, М. В. Особливості антибактеріальної терапії хворих на інфекції сечових шляхів з огляду на біологічні властивості збудників [Текст] / М. В. Мітченко // Сімейна медицина. - 2019. - № 5/6. - С. 138-143. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS (вирусология, диагностика, диетотерапия, иммунология, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, моча, осложнения, патофизиология, терапия, ультрасонография, этиология) МАТЕРИНСКИЙ ВОЗРАСТ -- MATERNAL AGE ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- PELVIC INFLAMMATORY DISEASE (диагностика, классификация, кровь, лекарственная терапия, микробиология, осложнения, радиоизотопные изображения, терапия, этиология) БАКТЕРИИ -- BACTERIA (вирусология, классификация, рост и развитие, цитология) АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (диагностическое применение, классификация, прием и дозировка, стандарты, терапевтическое применение, фармакология) ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (диагностическое применение, классификация, прием и дозировка, противопоказания, терапевтическое применение, фармакология) ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY (использование, классификация, методы, противопоказания, стандарты, статистика, тенденции) Анотація: Мета дослідження: оцінювання мікробіологічних результатів комплексної етіотропної терапії хворих на гострий неускладнений пієлонефрит (ГНП) і супутні хронічні запальні захворювання органів малого таза (ХЗЗОМТ), спричинені мікоплазмами, уреаплазмами та їхньою асоціацією з класичними бактеріальними збудниками. Матеріали та методи. Обстежені та проліковані 93 пацієнтки, хворих на ГНП та супутні ХЗЗОМТ. До I групи (дослідної) увійшли 34 жінки, інфіковані класичними бактеріями та молікутами, в яких антибактеріальну терапію (АБТ) у стаціонарі призначали за протоколом із наступним амбулаторним лікуванням у гінеколога згідно із запропонованою схемою. До ІІ групи увійшла 31 пацієнтка, лікування ГНП яким проводили тільки за протоколом. До ІІІ групи увійшли 28 хворих, інфікованих виключно класичними бактеріями, які лікувалися за протоколом. Мікробіологічне дослідження до початку АБТ із застосуванням культурального, культурально-ферментативного та молекулярно-генетичного (ПЛР) методів включало посіви сечі, зскрібків слизової оболонки сечівника, каналу шийки матки та змивів із піхви. Для дослідної групи запропоновано додатково: доксициклін, пробіотик, до складу якого входять Bacillus licheniformis і Bacillus subtilis (перорально та інтравагінально), імунотерапію імуноглобулінами людини проти уреаплазм або мікоплазм. Через 4–6 тиж після закінчення лікування проведено повторну мікробіологічну діагностику. Результати. Встановлено високу частоту виявлення молікутів як в сечових (69,5%), так і в статевих шляхах (67,5%), що стало підґрунтям для створення схеми комплексної етіотропної терапії ГНП та супутніх ХЗЗОМТ. Встановлено, що проведене лікування (як традиційне, так і запропоноване) сприяло суттєвому зменшенню частоти виявлення класичних бактерій у сечових шляхах у хворих всіх груп спостереження (максимальне зменшення – до 11,8% у хворих І групи). Інфікованість статевих шляхів класичними бактеріями достовірно не змінилася в усіх групах. Класична схема лікування хворих на ГНП у ІІ групі порівняння не призвела до суттєвої ерадикації молікутів у сечових і статевих шляхах (зниження інфікованості на 16,1%). Лише застосування запропонованої схеми лікування достовірно зменшило інфікованість молікутами сечових шляхів на 73,6%, а статевих – на 70,6% у пацієнток І групи. Заключення. Проведені дослідження продемонстрували, що після стандартного урологічного лікування більше ніж дві третини хворих на гострий неускладнений пієлонефрит вимагають додаткової антибактеріальної терапії, спрямованої на ерадикацію молікутів, як патогенетичної ланки розвитку та рецидивування інфекцій сечових шляхів Вільних прим. немає |