Стрелко, Г. В. Медико-соціальні характеристики жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію у програмі екстракорпорального запліднення [Текст] / Г. В. Стрелко, О. А. Ночвіна // Сімейна медицина. - 2019. - № 5/6. - С. 157-161. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY (диагностика, классификация, лекарственная терапия, микробиология, патофизиология, психология, терапия, ультрасонография, этиология) ПЕРВИЧНАЯ ЯИЧНИКОВАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PRIMARY OVARIAN INSUFFICIENCY (диагностика, классификация, лекарственная терапия, патология, терапия, ультрасонография, этиология) РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES (законодательство и юриспруденция, использование, классификация, оборудование, стандарты, статистика, тенденции, этика) РЕПРОДУКЦИИ ПОДГОТОВКА, МЕДИКО-СОЦИАЛЬНЫЕ ПРОГРАММЫ -- PRECONCEPTION CARE (законодательство и юриспруденция, классификация, методы, стандарты, статистика, экономика, этика) Анотація: Мета дослідження: визначення медико-соціальних характеристик у жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію у програмах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Матеріали та методи. Проведено дослідження медико-соціальних характеристик у жінок зі зниженою оваріальною відповіддю на стимуляцію шляхом визначення сімейного статусу, освіти, рівня доходів, життєвих пріоритетів, що дозволило сформувати уявлення про соціальний статус, мотиви звернення пацієнток з приводу лікування безплідності. Результати. У результаті проведеного дослідження серед жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію яєчників у клініці екстракорпорального запліднення переважали пацієнтки пізнього репродуктивного віку, а саме: середній вік пацієнток в основній групі становив 38,6±3,9 року, а в групі контролю – 29,2±2,8 року. Це обумовлює їхні відношення до більш соціально стійкої та соціально-активної категорії населення, які перебували в офіційному шлюбі, переважно в повторному, що стало основною мотивацією звернення пацієнток до клініки ДРТ з приводу безплідності. Реалізація кар’єрного росту, досягнення професійного рівня власної кваліфікації стало причиною відкладання народження дітей та мотивацією звернення за лікуванням стосовно безплідності. Так, в основній групі міські жительки становили 78,4%, вищу освіту мали 79,4%. У переважній більшості жінки-«погані відповідачі» були незадоволені поганим прогнозом лікування безплідності, позаяк мали недостатнє уявлення про фізіологію та згасання репродуктивної функції. Проте у 42,4% випадків вони були згодні на проведення ДРТ із застосуванням донорських гамет, тоді як у контрольній групі таких виявилось тільки 25,8%. Заключення. Відсутність бажаних дітей створює для більшості жінок-«поганих відповідачів» психологічний та соціальний дискомфорт, а реабілітація їхньої репродуктивної функції є медико-соціальним завданням, яке сприяє зміні якості життя даної групи пацієнток Дод.точки доступу: Ночвіна, О. А. Вільних прим. немає |