Профілактика розвитку інфекції ділянки троакарної рани у хворих з ожирінням І-ІІ ступеня після лапароскопічної холецистектомії з приводу гострого деструктивного холециститу [Текст] / Р. В. Бондарєв [та ін.] // Хірургія України. - 2019. - N 4. - С. 16-20 MeSH-головна: ХОЛЕЦИСТИТ ОСТРЫЙ -- CHOLECYSTITIS, ACUTE (хирургия) ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION (профилактика и контроль) Анотація: Мета роботи — оцінити частоту виникнення інфекції ділянки троакарної рани після лапароскопічної холецистектомії з терапією бактеріофагами та без такої з приводу гострого деструктивного холециститу у хворих з ожирінням I — II ступеня. Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів лікування 96 пацієнтів з ожирінням I — II ступеня віком від 37 до 67 років. Усім пацієнтам виконано лапароскопічну холецистектомію з приводу гострого деструктивного холециститу. Індекс маси тіла в середньому становив (35,04 ± 0,2) кг/м2. У групі порівняння (n = 42) після вилучення жовчного міхура санацію троакарної субксифоїдальної рани здійснювали розчином 0,02 % декаметоксину у фізіологічному розчині (розчин «Декасану»). В основній групі (n = 54) субксифоїдальну рану зрошували бактеріофагами («Секстафаг», «Інтест‑бактеріофаг», коліпротейний, а також їх комбінація). Бактеріофаги застосовували в комплексі з антибактеріальною терапією. Визначали якісний та кількісний склад мікробної флори вмісту жовчного міхура і перитонеального ексудату, чутливість мікроорганізмів до антибіотиків та бактеріофагів. Результати лікування оцінювали за характером і частотою інфекції ділянки троакарної рани. Результати та обговорення. Інфільтрат і/або серому троакарної рани в групі порівняння спостерігали в 1 (2,4 %) хворого, в основній групі — у 2 (3,7 %). Нагноєння троакарної рани відзначено лише в групі порівняння (2 (4,8 %) випадки). Вивчено характер мікробної флори жовчі та ексудату черевної порожнини, її кількість, чутливість мікроорганізмів до антибіотиків і бактеріофагів. У хворих із гангренозною формою холециститу та місцевим гнійним перитонітом переважали мікробні асоціації (65,9 %), виявлено штами Pseudomonas aeruginosa, Candida, анаеробної флори. У хворих із флегмонозною формою холециститу чутливість кишкової палички, стафілококів, стрептококів, протею та клебсієли до «Секстафагу» становила 76,9 — 100,0 %. Висновки. Застосування терапії бактеріофагами при лапароскопічній холецистектомії з приводу гострого деструктивного холециститу сприяло зниженню в післяопераційний період частоти виникнення інфекції ділянки троакарної рани з 8,5 до 2,4 % Дод.точки доступу: Бондарєв, Р. В. Сопко, О. І. Козубович, P. M. Іванцок, В. М. Бондарєва, О. О. Вільних прим. немає