Дослідження кінетики реакції естерифікації монохлороцтової кислоти [Текст] / Ю. В. Карпенко [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2020. - Том 13, N 1. - С. 31-37 MeSH-головна: КИНЕТИКА -- KINETICS ХЛОРАЦЕТАТЫ -- CHLOROACETATES (химия) ХРОМАТОГРАФИЯ -- CHROMATOGRAPHY (использование) Анотація: Естерифікація карбонових кислот має широке академічне застосування в органічному синтезі, а також використання у промисловості; наприклад, реакції естерифікації монохлороцтової кислоти зі спиртами дуже поширені у фармацевтичній промисловості. Традиційно естерифікацію проводять із використанням рідких мінеральних кислотних каталізаторів, як-от H2SO4, H3PO4, HF тощо. Реакційна спроможність естерів більша, ніж карбонових кислот, робить їх придатними для багатьох синтезів. Високу реакційну здатність зв’язку C?Cl у монохлороцтовій і 3-хлоропропіоновій кислот використовують у багатьох синтезах. Естери монохлороцтової та 3-хлоропропіонової кислот широко використовують як алкілувальні агенти для нуклеофільних атомів Сульфуру, Нітрогену та Оксигену за стандартних умов. Мета роботи – дослідження закономірностей реакції естерифікації монохлороцтової кислоти бутил-1-овим спиртом у присутності концентрованої сульфатної кислоти. Матеріали та методи. Вихідні реагенти для синтезу закупили в Sigma (Aldrich). Точки кипіння визначали звичайною перегонкою при атмосферному тиску. ІЧ-спектри знімались на спектрофотометрі Bruker Alpha в області 7500–400 см-1 із використанням методу нанесення рідини на плівку. Використали газовий хроматограф Agilent 7890B із мас-спектрометричним детектором 5977B. Для ідентифікації компонентів використали бібліотеку мас-спектрів NIST14. Результати. Для дослідження реакції естерифікації через 20, 40, 90, 120, 160, 200, 240, 360 хвилин відбирали з реакційного середовища проби й аналізували з використанням газової хроматографії. Аналіз хроматограм показав, що монохлороцтова кислота повністю переходить у водну фазу, в органічному шарі її немає. Протягом дослідження на спектрах хроматограми присутні переважно 2 піки, що відповідають бутан-1-олу та бутил монохлорацетату. Константи швидкості реакції розраховували за кінетичними рівняннями другого порядку графічним методом за тангенсом кута нахилу кінетичної кривої. Енергія активації (Еакт.) знайдена за графіком залежності ln k від величини зворотної абсолютної температури та збігається з даними фахової літератури для реакцій естерифікації. Висновки. На спектрах хроматограми наявні переважно 2 піки, що відповідають бутан-1-олу та бутил монохлорацетату. Результати показали: підвищення температури від 100 ? до 120 ? призводить до зменшення константи швидкості реакції, та реакція відбувається на порядок швидше. Енергія активації (Еакт.) реакції естерифікації становить 165 кДж/моль. Аналізуючи мас-спектр бутил монохлорацетату, виявили, що молекули бутил монохлорацетату фрагментуються до фрагмента монохлороцтової кислоти, фрагмента (CH3CO)+, залишки бутилового радикала, іонів (Cl-CH2CO)+. В ІЧ-спектрі наявні смуги поглинання, характерні для естерів: ?C = О, С-С-О, CH3, CH2, O-CH2-C, C-Cl. Дод.точки доступу: Карпенко, Ю. В. Панасенко, Т. В. Генчева, В.І. Карпун, Є. О. Ярова, М. Д. Вільних прим. немає